Спецпроект

Мінкульт віддає Німеччині вивезені у 1945 році книги

27 червня в Національній парламентській бібліотеці відбудеться церемонія передачі Україною німецькій стороні 713 книжок з бібліотеки Музею цукру в Берліні.

Німецькі книги були вивезені на територію України під час Другої світової війни і досі зберігалися у фондах бібліотеки Українського НДІ цукрової промисловості в Києві.

Хронологічні межі книжок та видань – 1832-1944рр. Зміст видань стосується наукових і виробничих питань, пов’язаних із цукровою промисловістю. Книги надруковані здебільшого німецькою мовою, є видання англійською, французькою та італійською мовами.

В заході візьмуть участь заступник міністра культури Броніслав Стичинський та посол ФРН в Україні Крістоф Вайль.

Під час заходу планується підписання акту приймання-передачі культурних цінностей між українською та німецькою сторонами.

Передача вивезених в УРСР книг бібліотеці Технічного університету Берліну відбудеться на виконання попередніх домовленостей змішаної українсько-німецької комісії з питань повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок Другої світової війни культурних цінностей, зазна

Як відомо, у червні 2013 року канцлер Німеччини Ангела Меркель відмовилася взяти участь у спільному з президентом Росії відкритті виставки в Ермітажі (Санкт-Петербург) через те, що Німеччина вимагає повернення деяких вивезених у 1945-му культурних цінностей, а Росія відмовляється це зробити.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".