Спецпроект

У КИЄВІ ПОКАЗУЮТЬ УКРАЇНСЬКІ ПЕЧАТКИ ЗА 1000 РОКІВ

У Києві в Національному музеї історії України відкрилася унікальна виставка "1000 років української печатки".

Виставка є новим міжнародним масштабним проектом Національного музею історії України і Музею історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих "Віхи історії: тисячоліття української печатки", повідомляє УНІАН.

В експозиції беруть участь 15 провідних музеїв, архівів, бібліотек, України та Росії. Географія проекту поєднує історико-культурні надбання Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Львова, Дніпропетровська, Чернігова, Запоріжжя.

На виставці представлено понад 400 печаток, що відображають різні періоди культурного та історичного розвитку України, її державного життя упродовж 1000 років.

Експозиція поділяється на п’ять тематико-експозиційних блоків, вибудуваних за хронологічним принципом. Кожен з них розкриває особливості розвитку української печатки на різних історичних етапах.

В експозиції широко представлені печатки київських князів, урядників, духовенства. На виставці експонуватиметься перша збережена печатка, від якої веде літочислення традиція українських сфрагістів. Ця печатка належала князеві Святославу Хороброму.

Однією з особливостей виставки є масштабне застосування ІТ-технологій - сенсорних екранів поруч із вітринами.

Виставка триватиме до 17 листопада цього року.

Дивіться також: "Печатки Ярослава Мудрого і Нестора Махна. ФОТО"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.