У Києві зникла встановлена Міхалковим дошка Столипіну

Меморіальна табличка міністру внутрішніх справ, прем'єру Російської імперії (1906-1911) Петру Столипіну, зникла з будівлі на вул.Гончара, 33 в Києв.

Про це повідомило джерело в Київській державній адміністрації, яке цитує "Інтерфакс-Україна".

За словами джерела, відповідний підрозділ КМДА має намір найближчим часом звернутися до правоохоронних органів з цього приводу.

Зникнення було виявлене сьогодні вранці. На місці, де вона раніше висіла, немає ніяких слідів вандалізму. Зовні видно, що її акуратно викрутили без пошкоджень стіни.

У посольстві РФ в Україні вже засудили викрадення меморіальної дошки Столипіну й очікують покарання винних.

"Розраховуємо, що меморіальна дошка буде відновлена на старому місці, винні у святотатстві будуть знайдені й понесуть заслужене покарання", - сказано в ноті посольства.

Міліція відкрила справу за фактом зникнення дошки.

Як відомо, гіпсову меморіальну дошку на будинку за адресою Олеся Гончара, 33, повісили під охороною міліції у вересні 2011 року невідомі люди за участю російського режисера Нікіти Міхалкова - з нагоди 100-річчя з дня убивства Столипіна у Київській опері.

Заступник голови НРУ Роман Сушко тоді висловив думку, що це провокація: "Раптом рухівці візьмуть молотки і почнуть бити".

Тоді ж прем'єр-міністр Микола Азаров назвав Столипіна "видатним державним діячем і реформатором".

Через кілька місяців після відкриття дошка зазнала акту вандалізму - невідомі завдали по ній ударів, в результаті чого на ній залишилися сліди.

У 2012 році тодішній депутат-регіонал Едуард Прутнік активно пропагував спорудження в Києві пам'ятника Столипіну.

Петро Столипін (1862-1911) - міністр внутрішніх справ і прем′єр-міністр Російської імперії (1906-1911). Народився у Дрездені (Німеччина), був гродненським і саратовським губернатором.

Проводив жорстку політику на укріплення самодержавства. Розпустив Думу, увів військово-польові суди, обмежував політичні свободи, проголошені царським маніфестом від 17 жовтня 1905 року.

Розпочав аграрну реформу, яка мала виховати в Росії міцного селянина-господарника, але не встиг довести її до кінця. Будучи російським націоналістом, вів боротьбу з національними автономіями, в тому числі українцями та євреями. За кілька місяців до смерті заявив, що поки він живий, пам'ятника Шевченку в Києві не буде.

Убитий у Київському оперному театрі терористом-есером. Похований у Печерській Лаврі.

Детальніше про "реформаторство" Столипіна і його стосунок до України читайте на ІП в розділі "Тексти"

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.