Спецпроект

У музеях Донецька - Ніч індустріальної культури

Донецький обласний краєзнавчий музей відкриє свої двері yночі - щоб змінити уявлення про музейному просторі.

Це вже вдруге відбудеться у рамках фестивалю "Друга зміна", повідомляє ngo.donetsk.ua.

Для створення незвичайної емоційної атмосфери шляхом "занурення" публіки в історію Донецького краю будуть вперше використані аудіо - відео інсталяції, спеціально виготовлені для Ночі індустріальної культури.

Час і місце заходу: 6 липня 2013 року, з 18.00 до 2.00 в Донецькому обласному краєзнавчому музеї та в інших місцях Донецька. Також відбудуться заходи в музеї підприємства "Норд", музеї ФК "Шахтар" та деяких інших закладах.

У програмі нічної вистави:

- Живе спілкування з давньогрецьким істориком Геродотом;

- Знайомство з першими поселенцями краю (співробітниками музею, одягненими в стилізований одяг);

- "Ожилі спогади" засновника Донецька Джона Юза і прекрасних юзівчанок;

- Лабіринт із звуків і образів промислового міста;

- Фотосесія з усіма учасниками заходу;

- Можливість приміряти на себе тальм, ротонду, циліндр - одяг старої Юзівки;

- Тільки в цю ніч можна побачити і помацати руками унікальну колекцію друкарських машинок різних часів і спробувати самим "набрати текст", а також зробити свій нічний малюнок в імпровізованій Майстерні друку по тканині;

- Відкриття виставки "Промисловість Донбасу в цінних паперах і документах кін. XIX - поч. XX в. "(З приватної колекції історика Степкіна В.П.).

Дивіться також інші матеріали на теми "Донецьк" і "Донеччина"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.