"Шевельов - поплічник фашистів" - депутати Харківської міськради

За зняття дошки вченому-лінгвісту Юрію Шевельову проголосували 65 депутатів, проти - лише чотири.

Як повідомляє сайт Харківської міської ради, обговорення цього питання тривало близько двох годин. Перед голосуванням виступили представники громадських організацій, ініціатори встановлення дошки, історики, представники місцевої влади.

Міський голова Геннадій Кернес нагадав, що меморіальну дошку Юрію Шевельову встановили 3 вересня згідно з рішенням топонімічної комісії від 25 травня 2011 року. Але на адресу комісії надійшла заява від голови Антифашистського комітету Харківщини Нісона Ройтмана, у якій говориться про факти співпраці українського філолога з фашистським режимом. Також до міської ради надійшло звернення від мешканців будинку, де було встановлено дошку, про те, що вони не хочуть, щоб ця пам'ятна табличка була на будівлі, де вони проживають.

У Харкові знищили дошку видатному вченому, якого Добкін вважає "фашистом"

"Рішення, яке ухвалила сьогодні Харківська міська рада, стосується не наукової діяльності Юрія Шевельова, а його людських якостей, виявлених під час фашистської окупації Харкова, і його дій у цей період. Він показав себе як поплічник фашистів, і рішення про зняття пам'ятної дошки - це відновлення історичної правди для визволителів Харкова, усіх загиблих і тих, хто вижив під час Великої Вітчизняної війни, для всіх наступних поколінь", - сказав Кернес.

Так виглядала газета "Нова Україна", яка виходила в роки окупації у Харкові, і з якою співпрацював Юрій Шевельов

Мер Харкова зазначив, що звернувся до Служби безпеки України з проханням надати документи стосовно біографії Юрія Шевельова в період окупації. У відповіді СБУ говориться, що кримінальної справи стосовно філолога не було, але було порушено кримінальну справу стосовно керівника газети "Нова Україна" Шульгіна, який дав свідчення щодо Юрія Шевельова, який писав у цю газету.

Кернес не послухав учених провідних американських університетів

Про це видання розповів депутат міської ради Костянтин Кеворкян. Він повідомив, що Юрій Шевельов писав у газету "Нова Україна", яка співпрацювала з окупантами і в якій філолог працював під псевдонімом "Юрій Шевчук". Депутат зачитав мемуари самого Юрія Шевельова, у яких говорилося, що філолог навмисне уникнув служби в Червоній Армії. Крім того, він вважав, що німці виграють війну.

"Ми не розглядаємо його наукову діяльність, а вирішуємо питання, чи залишити на центральній вулиці міста меморіальну дошку колабораціоністові і людині, яка свідомо виправдовувала фашистів", - підкреслив Костянтин Кеворкян.

Так виглядала меморіальна дошка визначному вченому

У свою чергу, голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін зазначив, що всі спроби виправдати діяльність Юрія Шевельова, спрямовану на співпрацю з окупантами, викликають обурення в громадськості. "Як можна виправдати колабораціонізм страхом перед голодом, холодом, як можна виправдати бажання ситно поїсти, коли мільйони співвітчизників вмирали голодною смертю і вмирали їхні діти? А Шевельов сам визнав, що вільного житла в місті було багато, і він зайняв квартиру єврейської сім'ї, яка, швидше за все, була розстріляна", - підкреслив Михайло Добкін.
Проти знесення дошки проголосували лише четверо депутатів міськради, які представляють фракцію політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина": Максим Олексієнко, Любомир Григорець, Дмитро Бойко, Світлана Семко.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.