У Москві буде пам'ятник солдатам Першої світової війни. ФОТО

В Росії визначили переможця конкурсу на кращий пам'ятник героям Першої світової війни у Москві.

Про підсумки підбиття конкурсу повідомив міністр культури РФ Владімір Мєдінскій, повідомляє "Лента" з посиланням на "Інтерфакс".

На відкритому всеросійському конкурсі переміг проект художника Андрєя Ковальчука. Пам'ятник установлять на Поклонній горі між Тріумфальною аркою та музеєм Великої вітчизняної війни 1 серпня 2014 року, до сторіччя з початку війни.

 Проект-переможець

У центрі скульптурної композиції авторства Ковальчука - солдат у польовій формі Російської імператорської армії з Георгіївським хрестом на грудях.

Позаду головної скульптури на тлі російського прапора зображені озброєні багнетами військові. На пам'ятнику буде напис - "Воїнам, полеглим у роки Першої світової війни".

 Солдатики захищають церквушки

Кращий проект монумента був обраний на засіданні спеціального журі, до якого увійшли міністр культури і голова Російського військово-історичного товариства (РВІТ) Мєдінскій, виконавчий директор РВІТ Андрєй Назаров і директор музею ВВВ Владімір Забаровскій .

У другий етап конкурсу пройшло 15 із 32 конкурсантів. Також проводилося інтернет-голосування, яке завершилося у серпні. За словами Мєдінского, загалом на сайті проголосували близько 200 тисяч користувачів.

В російському інтернеті говорили про можливу накрутку голосів, оскільки захист від повторного голосування на сайті РВІТ діяв тільки за IP-адресою. Відповідно, накрутки могли проводитися за допомогою програм, що змінюють IP.

Фото: 1914.histrf.ru

Проект Ковальчука, згідно з голосуванням на сайті, не входив навіть у трійку лідерів. Він набрав шість відсотків голосів, у той час як перше місце розділили два інших проекти, які набрали по 23 відсотки голосів кожен.

Скульптор Андрєй Ковальчук з 2009 року є головою правління Спілки художників Росії. У 2007 році він став лауреатом Державної премії РФ. Ковальчук створив пам'ятники Петру І, імператриці Марії Олександрівні, патріарху Алексію II, Тютчеву, Пушкіну та іншим.

Як відомо, Перша світова війна (1914-1918) завершилася крахом Російської, Німецької, Османської та Австро-Угорської імперій і створення на їхньому місці незалежних держав або протекторатів Ліги націй.

Внаслідок незадоволення громадськості Російської імперії перебігом війни у країні було проголошено республіку (лютий 1917 року), яку було повалено в результаті перевороту, здійсненого більшовицьким крилом Російської соціал-демократичної робітничої партії восени 1917 року.

В часи СРСР Перша світова називалася "імперіалістичною війною" і замовчувалася.

Як відомо, уродженець Сміли (Черкащина) Владімір Мєдінскій, який став міністром культури РФ у травні 2012 року, є функціонером провладної партії "Єдина Росія" і автором популярних історичних книг із "позитивним піаром російської історії".

Мєдінскій входив до складу президентської комісії з протидії фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії і є членом правління фонду "Русский мир".

Дивіться також:

Як у світі відзначатимуть 100-річчя з початку Першої світової

У британських школях думають, що Перша світова - перемога над Наполеоном

1917: реконструкція різанини в болотах біля Іпру. ВІДЕО

Як села перетворюються на місячний ландшафт. Аерофотозйомка Першої світової

Танкіст Великої війни малював битви, в яких брав участь. ФОТО

Три історії кохання Першої світової в Україні

Російський антиквар розкопував могили Першої світової на Закарпатті?

На Львівщині відкрили обеліск солдатам Першої світової. ФОТО

Помер останній ветеран Першої світової війни. ФОТО

Всі матеріали за темою "Перша світова війна"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.