На могилі лідера "Братів Гадюкіних" відкрили пам'ятник. ФОТО

На могилі лідера рок-гурту "Брати Гадюкіни" Сергія Кузьминського відкрили пам'ятник. Монумент має вигляд прямокутника - дзеркального з одного боку та іржавого з іншого.

Саме таким, за словами друзів, був Кузя: відкритість та доброзичливість у ньому поєднувалась з гостротою слів та брутальністю поведінки, повідомляє Високий Замок.

У присутності рідних, близьких і численних прихильників пам'ятник презентували скульптор Олексій Золотарьов та клавішник гурту "Брати Гадюкіни" Павло Крохмальов.

І позитивний, і негативний бік характеру музиканта відобразився у його піснях, тому скульптуру пронизує птах - символ свободи та творчого польоту.

Фото: galinfo.com.ua

"Тут закладена багатогранність особистості Кузі, - пояснив свій задум автор скульптури Олексій Золотарьов. - Це абстрактний образ свободи духу".

Зворотній бік

Друзі наспівували куплети пісень "Братів Гадюкіних", дехто з шанувальників приніс раритетні записи гурту, інші прийшли з музичними інстументами і виконували відомі композиції Кузі.

 

У жовтні 2012 року депутати Мостиської міськради (Львівська область) назвали одну з нових вулиць у місті на честь Сергія Кузьминського.

Вокаліст і автор пісень львівського рок-гурту "Брати Гадюкіни" Сергій Кузьминський помер у Києві у серпні 2009-го. Йому було 46 років. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Дивіться також:

1989: Сестричка Віка співає пісню на слова Кузьминського. ВІДЕО

Львів часів Кузьминського. Місто, про яке не хочуть знати

1995: "Океану Ельзи" вперше на телебаченні. ВІДЕО

50 років аудіокасеті. Носій, який розвалив соціалізм. ФОТО

1989: "Піду втоплюся..." на першій "Червоній Руті". ВІДЕО

1986: Віктор Цой стає кінозіркою в Києві. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Музика"

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.