У Донецьку фанату інкримінують "дрібне хуліганство" за прапор ОУН

У Донецьку під час футбольного матчу "Металург" - "Металіст" міліція затримала уболівальника харківської команди, який розгорнув на трибуні червоно-чорний прапор.

Про це повідомляє Чемпіон із посиланням на прес-службу ГУ МВС України у Донецькій області.

"Під час другого тайму один з фанатів демонстративно, для загального огляду, вивісив чорно-червоний прапор українських націоналістів, який у списку ФІФА відноситься до заборонених, - пояснюють правоохоронці. - Дії порушника були припинені стюардами спільно зі співробітниками міліції".

На 34-річного харків'янина правоохоронцями було складено адміністративний протокол за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дрібне хуліганство), стверджує segodnya.ua.

Як відомо, 27 вересня 2013 року Міжнародна федерація футболу (ФІФА) застосувала санкції щодо українських вболівальників після матчу Україна – Сан-Марино, який відбувся у Львові.

Санкції були застосовані за використання частиною фанатів піротехніки, неонацистських символів і гербу дивізії "Галичина", однак у медіа поширилася невірна інформація, нібито причина санкцій - прапор ОУН.

При цьому виявилося, що у перелік образливих та расистських символів у буклеті організації "Футбол проти расизму в Європі" (FARE - партнер УЄФА і ФІФА в боротьбі з дискримінацією на стадіонах) справді включено червоно-чорний прапор ОУН (бандерівської), портрети Степана Бандери та Романа Шухевича і герб дивізії СС "Галичина".

10 жовтня 2013 року координатор FARE в Україні заявив, що червоно-чорні прапори не заборонені на стадіонах в Україні, і стюарди матчів не повинні вилучати цю символіку.

23 жовтня Федерація футболу України закликала FARE вилучити прапор ОУН зі списку забороненої символіки.

26 жовтня на стадіоні "Металіст" у Харкові у вболівальників "Карпат" відбирали червоно-чорні прапори.

Дивіться також інші матеріали за темою "Символіка"

«Вироки виконувати негайно!...»

22 травня минула 73 річниця оголошення Військовим судом оперативної групи (ВСОГ) «Вісла» перших смертних вироків

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

«Люди бігли і голосили: «Навічно!» - спогади спецпоселенки з Полтавщини

Уже 45 років Ольга Янкевич, уродженка Луцька, мешкає на Семенівщині. Проте назавжди запам’ятала січень 1950-го, коли їй із родиною довелося надовго залишити Україну. Її, тоді 9-річну дівчинку, разом із старшою сестрою, мамою і бабусею, комуністична влада зарахувала до «ворогів народу» і виселила на спецпоселення до Сибіру.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.