У Донецьку фанату інкримінують "дрібне хуліганство" за прапор ОУН

У Донецьку під час футбольного матчу "Металург" - "Металіст" міліція затримала уболівальника харківської команди, який розгорнув на трибуні червоно-чорний прапор.

Про це повідомляє Чемпіон із посиланням на прес-службу ГУ МВС України у Донецькій області.

"Під час другого тайму один з фанатів демонстративно, для загального огляду, вивісив чорно-червоний прапор українських націоналістів, який у списку ФІФА відноситься до заборонених, - пояснюють правоохоронці. - Дії порушника були припинені стюардами спільно зі співробітниками міліції".

На 34-річного харків'янина правоохоронцями було складено адміністративний протокол за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дрібне хуліганство), стверджує segodnya.ua.

Як відомо, 27 вересня 2013 року Міжнародна федерація футболу (ФІФА) застосувала санкції щодо українських вболівальників після матчу Україна – Сан-Марино, який відбувся у Львові.

Санкції були застосовані за використання частиною фанатів піротехніки, неонацистських символів і гербу дивізії "Галичина", однак у медіа поширилася невірна інформація, нібито причина санкцій - прапор ОУН.

При цьому виявилося, що у перелік образливих та расистських символів у буклеті організації "Футбол проти расизму в Європі" (FARE - партнер УЄФА і ФІФА в боротьбі з дискримінацією на стадіонах) справді включено червоно-чорний прапор ОУН (бандерівської), портрети Степана Бандери та Романа Шухевича і герб дивізії СС "Галичина".

10 жовтня 2013 року координатор FARE в Україні заявив, що червоно-чорні прапори не заборонені на стадіонах в Україні, і стюарди матчів не повинні вилучати цю символіку.

23 жовтня Федерація футболу України закликала FARE вилучити прапор ОУН зі списку забороненої символіки.

26 жовтня на стадіоні "Металіст" у Харкові у вболівальників "Карпат" відбирали червоно-чорні прапори.

Дивіться також інші матеріали за темою "Символіка"

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.