Спецпроект

ТІЛЬКИ 2% УКРАЇНЦІВ НІЧОГО НЕ ЗНАЮТЬ ПРО ГОЛОДОМОР

26% опитаних фондом "Демократичні ініціативи" та соціологічною службою Ukrainian Sociology service добре знайомі з проблематикою Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Про це повідомила директор фонду Ірина Бекешкіна.

Респондентів запитували про рівень обізнаності про Голодомор.

Ще 53% опитаних знають про Голодомор "в загальних рисах", 19 % - "щось про це чули".

2% опитаних нічого не знають і не чули про Голодомор.

Рівень інформованості про Голодомор істотно залежить від віку: добре обізнаними з цією проблематикою вважають себе люди старше 55 років (42%), 21% у віці 30-54 років і 16% - віком до 30 років.

Результати опитування показали, що основним джерелом інформації про Голодомор є засоби масової інформації - з них про Голодомор дізналися 60% опитаних.

48% дізналися про Голодомор від родичів, 23% - під час навчання у вищому або середньому навчальних закладах, 17% - від знайомих чи друзів, 13% - з історичних і художніх книжок, 8% - з Інтернету.

На питання, чим був спровокований Голодомор, 22% опитаних розділили думку, що його спровокували природні обставини, а 64% опитаних вважають, що Голодомор був викликаний діями влади на чолі зі Сталіним і мав штучний характер.

При цьому більшість українців (61%) вважають, що вшанування жертв Голодомору має відбуватися на державному рівні.

Опитування проводилося з 5 по 16 жовтня. Опитано 2000 респондентів старше 18 років у всіх областях України.

За останніми соціологічними дослідженнями, 66% українців вважають Голодомор геноцидом, 22% заперечують таке твердження.

Дивіться також:

36% українців вважають Сталіна великим вождем

83% українців хочуть, щоб Україна була незалежною

82% українців вважають День Перемоги великим святом

59% українців вважають Голодомор геноцидом - березень 2012 року

57% українців не вважають УПА борцями за незалежність

Інші матеріали на тему "Соціологія"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.