Спецпроект

ТІЛЬКИ 2% УКРАЇНЦІВ НІЧОГО НЕ ЗНАЮТЬ ПРО ГОЛОДОМОР

26% опитаних фондом "Демократичні ініціативи" та соціологічною службою Ukrainian Sociology service добре знайомі з проблематикою Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Про це повідомила директор фонду Ірина Бекешкіна.

Респондентів запитували про рівень обізнаності про Голодомор.

Ще 53% опитаних знають про Голодомор "в загальних рисах", 19 % - "щось про це чули".

2% опитаних нічого не знають і не чули про Голодомор.

Рівень інформованості про Голодомор істотно залежить від віку: добре обізнаними з цією проблематикою вважають себе люди старше 55 років (42%), 21% у віці 30-54 років і 16% - віком до 30 років.

Результати опитування показали, що основним джерелом інформації про Голодомор є засоби масової інформації - з них про Голодомор дізналися 60% опитаних.

48% дізналися про Голодомор від родичів, 23% - під час навчання у вищому або середньому навчальних закладах, 17% - від знайомих чи друзів, 13% - з історичних і художніх книжок, 8% - з Інтернету.

На питання, чим був спровокований Голодомор, 22% опитаних розділили думку, що його спровокували природні обставини, а 64% опитаних вважають, що Голодомор був викликаний діями влади на чолі зі Сталіним і мав штучний характер.

При цьому більшість українців (61%) вважають, що вшанування жертв Голодомору має відбуватися на державному рівні.

Опитування проводилося з 5 по 16 жовтня. Опитано 2000 респондентів старше 18 років у всіх областях України.

За останніми соціологічними дослідженнями, 66% українців вважають Голодомор геноцидом, 22% заперечують таке твердження.

Дивіться також:

36% українців вважають Сталіна великим вождем

83% українців хочуть, щоб Україна була незалежною

82% українців вважають День Перемоги великим святом

59% українців вважають Голодомор геноцидом - березень 2012 року

57% українців не вважають УПА борцями за незалежність

Інші матеріали на тему "Соціологія"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.