В Одесі відкрили доступ до першого пам'ятника Леніну. ФОТО

Працівники одеської корабельні "Україна" перенесли на нове місце і зробили доступним для публіки раритетний пам'ятник Володимиру Леніну, оригінал якого було створено у 1924 році, за кілька місяців після смерті вождя більшовиків.

Про це повідомляє Думская.net.

Статуя тепер прикрашає головний вхід адміністративного корпусу корабельні. Поруч із Леніним розбили клумби. Перенесення пов'язане з будівництвом зернового терміналу.

Ленін помер у січні 1924 року, а пам'ятник встановили вже в травні. Цей монумент - перший у світі посмертний пам'ятник "вождю пролетаріата", стверджує видання.

Створили цю конструктивістську споруду не професійні скульптори, а робітники судноремонтного заводу. Автор монумента - майстер-ливарник Федотов.

 Фото: dumskaya.net

Монумент складається з бронзового бюсту Володимира Леніна, який стоїть на земній кулі і розриває кайдани імперіалізму.

За чотири "ноги" (символічні заводські труби), на яких височіє глобус із Леніним, одесити прозвали пам'ятник "павуком".

Таблиця про відновлення пам'ятника (1970 рік)

У Другу світову війну пам'ятник знищили. У 1970-му році, до 100-річчя з дня народження Леніна, його відтворили на колишньому місці.

Як відомо, за останні два місяці на Одещині зруйновано три пам'ятники Леніну.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), перший голова уряду більшовицької Росії, ідеолог створення СРСР.

Дивіться також:

Історія пам'ятника Леніну в Києві. ФОТО

У Бухаресті відновили пам'ятник Леніну. У вигляді гідри. ФОТО

Польського мобільного оператора змусили прибрати рекламу з Леніним. ВІДЕО

У Донецьку під час реставрації спотворили Леніна. ФОТО

Походження Леніна: калмики, чуваші, євреї, шведи...

"Могила Леніна - колиска людства". Вождя ховали 6 років

"Товарищи в гробу". Некрологи на Леніна та інших комуністів. ФОТО

Ленін про Україну. Текст Миколи Скрипника 1924 року

Інші матеріали за темою "Ленін"

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.