В Одесі відкрили доступ до першого пам'ятника Леніну. ФОТО

Працівники одеської корабельні "Україна" перенесли на нове місце і зробили доступним для публіки раритетний пам'ятник Володимиру Леніну, оригінал якого було створено у 1924 році, за кілька місяців після смерті вождя більшовиків.

Про це повідомляє Думская.net.

Статуя тепер прикрашає головний вхід адміністративного корпусу корабельні. Поруч із Леніним розбили клумби. Перенесення пов'язане з будівництвом зернового терміналу.

Ленін помер у січні 1924 року, а пам'ятник встановили вже в травні. Цей монумент - перший у світі посмертний пам'ятник "вождю пролетаріата", стверджує видання.

Створили цю конструктивістську споруду не професійні скульптори, а робітники судноремонтного заводу. Автор монумента - майстер-ливарник Федотов.

 Фото: dumskaya.net

Монумент складається з бронзового бюсту Володимира Леніна, який стоїть на земній кулі і розриває кайдани імперіалізму.

За чотири "ноги" (символічні заводські труби), на яких височіє глобус із Леніним, одесити прозвали пам'ятник "павуком".

Таблиця про відновлення пам'ятника (1970 рік)

У Другу світову війну пам'ятник знищили. У 1970-му році, до 100-річчя з дня народження Леніна, його відтворили на колишньому місці.

Як відомо, за останні два місяці на Одещині зруйновано три пам'ятники Леніну.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), перший голова уряду більшовицької Росії, ідеолог створення СРСР.

Дивіться також:

Історія пам'ятника Леніну в Києві. ФОТО

У Бухаресті відновили пам'ятник Леніну. У вигляді гідри. ФОТО

Польського мобільного оператора змусили прибрати рекламу з Леніним. ВІДЕО

У Донецьку під час реставрації спотворили Леніна. ФОТО

Походження Леніна: калмики, чуваші, євреї, шведи...

"Могила Леніна - колиска людства". Вождя ховали 6 років

"Товарищи в гробу". Некрологи на Леніна та інших комуністів. ФОТО

Ленін про Україну. Текст Миколи Скрипника 1924 року

Інші матеріали за темою "Ленін"

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.