На Харківщині хочуть вшанувати загиблого в АТО офіцера

У смт. Близнюки Харківської області можуть назвати вулицю та встановити меморіал на честь капітана Збройних сил України Миколи Топчія, який загинув 2 травня під час АТО в Слов’янську.

Таке рішення прийняла сесія селишної ради, розглянувши звернення Українського інституту національної пам'яті, повідомляє сайт УІНП.

Близнюківська селищна рада вирішила винести на розгляд громадських слухань, що відбудуться у травня 2015 року, питання щодо встановлення пам’ятника або пам’ятної дошки та перейменування однієї із вулиць на честь односельця Миколи Топчія.

Окрім того, рада порекомендувала управлінню освіти Близнюківської райдержадміністрації перший урок 1 вересня у школах присвятити вшануванню пам’яті загиблих захисників України.

Микола Топчій (01.07.1973, смт. Близнюки Харківської обл. – 02.05.2014, поблизу м. Слов’янськ Донецької обл.) – капітан ЗСУ, бортовий авіаційний технік 8-го армійського корпусу. Загинув у збитому з ПЗРК гелікоптері. Одружений, мав доньку 2004 р.н. Похований у рідному селищі.

Як відомо, в липні 2014 року мешканці Сєвєродонецька (Луганська область) запропонували перейменувати Радянську площу в центрі міста на честь полковника Національної гвардії Олександра Радієвського, який загинув під час звільнення сусіднього міста Лисичанськ.

Український інститут національної пам'яті звернувся до органів місцевого самоврядування з пропозицією вшанувати пам’ять військовослужбовців, які загинули під час антитерористичної операції у Луганській та Донецькій областях.

Інше за темою "Топоніміка"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".