АНОНС: майстер-клас директора музею авіації у Перл-Харборі

Львівська бізнес-школа Українського католицького університету в рамках зустрічей у Лабораторії ідей запрошує на відкритий майстер-клас iз Шоною Тонкін - освітнім директором Тихоокеанського музею авіації у Перл-Харбор (США, штат Гаваї), у минулому – виконавчим директором міжнародних програм та ініціатив у Regent University.

Про це повідомляє сайт Львівської бізнес-школи УКУ.

Тема зустрічі – "Learning on failures: what is a right way learning from failures, effective reflections, managerial learning techniques" (Вчимося на помилках: як правильно вчитися на помилках, ефективна критика та управлінські навчальні методики).

Шона Тонкін (Гаваї) – освітній директор Тихоокеанського музею авіації у Перл-Харбор, у минулому – виконавчий директор міжнародних програм та ініціатив у Regent University. Шона викладає у Львівській бізнес-школі УКУ за програмою академічного обміну ім. Фулбрайт.

Шона працювала викладачем і адміністратором у Regent University з 1994 року. Вона допомогла тут створити центр для викладання і навчання, з 1998 до 2004 займала посаду виконавчого директора.

У цій ролі, вона вперше застосувала спільний підхід до розробки навчальних програм, які були прийняті у всьому університеті, для вироблення інноваційних освітніх програм на території кампусу і онлайн-налаштування.

Д-р Тонкін створила ряд програм розвитку факультету і дорадницькі програми з питань викладання і навчання у світовій економіці.

Дослідження д-р Тонкін стосуються теми лідерства, викладання, навчання, міжнародної освіти. Вона викладає курси з лідерства, розробки навчальних програм і викладання, навчання та поліпшення як традиційних, так і онлайн-курсів.

Шона Тонкін регулярно висвітлює  ці питання для національної та міжнародної аудиторії. Доктор Тонкін здобула Ed.S. і Ph.D. у сфері освітнє лідерство у Коледжі Вільяма і Мері.

 

"Помилки - це те, чого всі хочуть уникнути і ніхто не хоче визнавати. Однак між помилками та успіхом існує сильний взаємозв'язок. Вивчивши його і визначивши ключові стратегії подолання помилок і навчання на них, ми виробляємо звички та основу успіху. Приєднуйтеся до нашого осмислення та обговорення того, як використати помилки для професійного і особистого зростання", - зазначає Шауна Тонкін.

28 жовтня (середа), 18:00-19:30

Місце: Лабораторія ідей LvBS, ауд. 311 (м. Львів вул. Козельницька 2а).

Зустріч відбуватиметься англійською мовою, без перекладу.

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації. Щоб зареєструватись на зустріч заповніть, будь ласка, реєстраційну форму.

Контактна особа: Вероніка Саврук, media@lvbs.com.ua, +38 67 67 56 608

І. Б.

Інші матеріали за темою "Музеї"

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.