Голова облради замінив портрет Порошенка на лідера ОУН(б). ФОТО

Голова Сумської обласної ради Семен Салатенко замінив портрет президента Порошенка у своєму кабінеті на портрет провідника ОУН (революційної) на Сумщині Семена Сапуна.

Відповідні фото у своєму Facebook оприлюднив Юрій Бутусов.

"Сапун вів активну просвітницьку роботу, але в 1942 році оунівська організація в Сумах була розгромлена, багато учасників загинули в катівнях гестапо, був страчений і Семен Сапун, - зазначив дописувач. - Подарував портрет Семену Артем Семеніхін - новий мер Конотопа (від "Свободи"), колишній доброволець 92-ї механізованої бригади".

Семен Сапун

Салатенко обраний до облради від "Батьківщини", був добровольцем батальйону МВС "Дніпро".

ОУН (революційна) - "бандерівське" крило Організації українських націоналістів, яке виникло внаслідок розколу ОУН в лютому 1940 року.

В кабінеті голови Сумської облради

Нагадаємо, в листопаді 2015 році новообраний міський голова Конотопа Семеніхін замінив портрет президента Порошенка у своєму кабінеті портретом Степана Бандери.

"Сподіваюся, що Артем і Семен розуміють - повісивши портрети історичних осіб, вони повинні працювати гідно їхньої пам'яті, - зазначив блогер. - Інакше зганьблять і себе, і пам'ять".

Як відомо, в роки Другої світової війни на Сумщині діяла доволі розгалужена мережа націоналістичного підпілля.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.