Голова облради замінив портрет Порошенка на лідера ОУН(б). ФОТО

Голова Сумської обласної ради Семен Салатенко замінив портрет президента Порошенка у своєму кабінеті на портрет провідника ОУН (революційної) на Сумщині Семена Сапуна.

Відповідні фото у своєму Facebook оприлюднив Юрій Бутусов.

"Сапун вів активну просвітницьку роботу, але в 1942 році оунівська організація в Сумах була розгромлена, багато учасників загинули в катівнях гестапо, був страчений і Семен Сапун, - зазначив дописувач. - Подарував портрет Семену Артем Семеніхін - новий мер Конотопа (від "Свободи"), колишній доброволець 92-ї механізованої бригади".

Семен Сапун

Салатенко обраний до облради від "Батьківщини", був добровольцем батальйону МВС "Дніпро".

ОУН (революційна) - "бандерівське" крило Організації українських націоналістів, яке виникло внаслідок розколу ОУН в лютому 1940 року.

В кабінеті голови Сумської облради

Нагадаємо, в листопаді 2015 році новообраний міський голова Конотопа Семеніхін замінив портрет президента Порошенка у своєму кабінеті портретом Степана Бандери.

"Сподіваюся, що Артем і Семен розуміють - повісивши портрети історичних осіб, вони повинні працювати гідно їхньої пам'яті, - зазначив блогер. - Інакше зганьблять і себе, і пам'ять".

Як відомо, в роки Другої світової війни на Сумщині діяла доволі розгалужена мережа націоналістичного підпілля.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.