Росіяни все менше вважають сталінські репресії злочином. ІНФОГРАФІКА

За п’ять років з 51% до 39% знизилася кількість росіян, які вважають сталінські репресії злочином.

Про це пише газета "Ведомости", яка наводить дані опитування "Левада-Центру".

Чверть респондентів пояснюють сталінські репресії "політичною необхіністю" і вважають їх історично виправданими. У жовтні 2012 року цю думку поділяло майже стільки ж громадян — 22%.

Проте щодо питання, чи варто взагалі згадувати про цей період радянської історії, п’ять років тому 37% респондентів вважали, що "краще якнайменше говорити про це", і 49% закликали не забувати історію.

 

Тепер співвідношення зворотне. 47% вважають за краще мовчанку і 38% виступають за те, щоб не забувати про минуле. 

Виправдати людські жертви досягненнями сталінської епохи готові 36% опитаних, і лише 26% вваають Сталіна держаним злочинцем.

Найпопулярнішою відповіддю про ставлення нинішньої владе Російської Федерації до сталінських реперсій став варіант "вони про це взагалі не думають", — 30% проти 21% у 2011 році.

На думку заступника директора "Левада-Центру" Олексія Гражданкіна, росіяни стали більш байдуже ставитися до радянських репресій після 2014 року, тому що з’явилися напруженість у стосунках із Заходом і, відповідно, запит на жорсткого керівника.

Як повідомлялося, 18 травня прокуратура Криму підписала повідомлення про підозру Йосипу Сталіну і Лаврентію Берії в насильницькому переселенні в 1944 році кримськотатарського народу.

22 лютого депутати парламенту Республіки Інгушетії Російської Федерації заборонили вшанування особи Сталіна на території республіки.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.