Росіяни все менше вважають сталінські репресії злочином. ІНФОГРАФІКА

За п’ять років з 51% до 39% знизилася кількість росіян, які вважають сталінські репресії злочином.

Про це пише газета "Ведомости", яка наводить дані опитування "Левада-Центру".

Чверть респондентів пояснюють сталінські репресії "політичною необхіністю" і вважають їх історично виправданими. У жовтні 2012 року цю думку поділяло майже стільки ж громадян — 22%.

Проте щодо питання, чи варто взагалі згадувати про цей період радянської історії, п’ять років тому 37% респондентів вважали, що "краще якнайменше говорити про це", і 49% закликали не забувати історію.

 

Тепер співвідношення зворотне. 47% вважають за краще мовчанку і 38% виступають за те, щоб не забувати про минуле. 

Виправдати людські жертви досягненнями сталінської епохи готові 36% опитаних, і лише 26% вваають Сталіна держаним злочинцем.

Найпопулярнішою відповіддю про ставлення нинішньої владе Російської Федерації до сталінських реперсій став варіант "вони про це взагалі не думають", — 30% проти 21% у 2011 році.

На думку заступника директора "Левада-Центру" Олексія Гражданкіна, росіяни стали більш байдуже ставитися до радянських репресій після 2014 року, тому що з’явилися напруженість у стосунках із Заходом і, відповідно, запит на жорсткого керівника.

Як повідомлялося, 18 травня прокуратура Криму підписала повідомлення про підозру Йосипу Сталіну і Лаврентію Берії в насильницькому переселенні в 1944 році кримськотатарського народу.

22 лютого депутати парламенту Республіки Інгушетії Російської Федерації заборонили вшанування особи Сталіна на території республіки.

Битва за Шостку 1918 року

Шість діб, з 2 по 8 квітня 1918 р., шосткинці билися з більшовицькою Особливою армією Ремньова. Билися з тими самими петроградськими загонами матросів, що 29 січня 1918 р. вбивали київських студентів під Крутами. Шосткинські робітники ціною своїх життів зберегли пороховий завод для Української держави.

Антон Дробович: Гри в одні ворота не буде

Розмова з Антоном Дробовичем, головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про польсько-українські відносини, спільні плани та проекти, виклики на новій посаді, а також про те, кого він вважає героями України. Інститут Антон Дробович очолив у грудні 2019 року, після того, як виграв конкурс, попереднім керівником був Володимир В’ятрович.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.