Росіяни все менше вважають сталінські репресії злочином. ІНФОГРАФІКА

За п’ять років з 51% до 39% знизилася кількість росіян, які вважають сталінські репресії злочином.

Про це пише газета "Ведомости", яка наводить дані опитування "Левада-Центру".

Чверть респондентів пояснюють сталінські репресії "політичною необхіністю" і вважають їх історично виправданими. У жовтні 2012 року цю думку поділяло майже стільки ж громадян — 22%.

Проте щодо питання, чи варто взагалі згадувати про цей період радянської історії, п’ять років тому 37% респондентів вважали, що "краще якнайменше говорити про це", і 49% закликали не забувати історію.

 

Тепер співвідношення зворотне. 47% вважають за краще мовчанку і 38% виступають за те, щоб не забувати про минуле. 

Виправдати людські жертви досягненнями сталінської епохи готові 36% опитаних, і лише 26% вваають Сталіна держаним злочинцем.

Найпопулярнішою відповіддю про ставлення нинішньої владе Російської Федерації до сталінських реперсій став варіант "вони про це взагалі не думають", — 30% проти 21% у 2011 році.

На думку заступника директора "Левада-Центру" Олексія Гражданкіна, росіяни стали більш байдуже ставитися до радянських репресій після 2014 року, тому що з’явилися напруженість у стосунках із Заходом і, відповідно, запит на жорсткого керівника.

Як повідомлялося, 18 травня прокуратура Криму підписала повідомлення про підозру Йосипу Сталіну і Лаврентію Берії в насильницькому переселенні в 1944 році кримськотатарського народу.

22 лютого депутати парламенту Республіки Інгушетії Російської Федерації заборонили вшанування особи Сталіна на території республіки.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.