Спецпроект

Створено карту руйнувань українських і польських пам’ятників. ІНФОГРАФІКА

Упродовж трьох років у Польщі зруйновано або осквернено 15 українських пам’ятників. В Україні — 4 польських, і всі відновлені коштом української сторони. Натомість у Польщі — жоден.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

Днями Президент України Петро Порошенко засудив руйнування пам’ятника воїнам УПА в Грушовичах та наругу над Державним Гербом України. У телефонній розмові 3 травня глави держав України та Польщі домовилися про належну опіку над місцями пам’яті сусідніх народів на території своїх країн.

 Як відомо, наруга над пам’ятником воїнам УПА на цвинтарі польського села Грушовичі поблизу Перемишля, що відбулася 26 квітня, була санкціонована місцевою владою та отримала схвалення у Варшаві — відповідні заяви оприлюднили польське Міністерство культури та Інститут національної пам’яті Польщі.

 Карта руйнувань створена у співпраці зі Студією інфографіки Remarker. Щоб збільшити натисніть тут.

 "Надмогильний пам’ятник воякам УПА у Грушовичах зазнавав нападів 5 разів: тричі він був помальований, згодом пошкоджений, а останнього разу — зруйнований. Щоразу меморіальний знак відновлювали зусиллями української громади. Усього з 15 українських пам’ятників 3 було знищено, 5 пошкоджено й 7 помальовано. Польська сторона не відновлює пам’ятні знаки українців, що зазнали нападів. Ці акти вандалізму залишаються без розгляду польськими правоохоронними органами", — розповідає начальник відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд

Відсутність належної реакції польської влади на системне нищення українських місць пам’яті в Польщі, а у випадку із вандалізмом у Грушовичах — офіційне схвалення таких дій – змусили Український інститут національної пам’яті призупинити процес легалізації польських меморіальних об’єктів на території України. Таких польських місць пам’яті в Україні щонайменше 105. 

"Розмова Президентів України та Польщі дає надію на швидке врегулювання ситуації", — зазначають в Українському інституті національної пам’яті.

Читайте також:

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.