Пам’ятник-меч учасникам АТО відкрили в Києві. ФОТО

15 серпня у Святошинському районі м. Києві відкрили пам’ятник учасникам Антитерористичної операції.

Про це повідомив представник ГО "Бюро з питань захисту екології та здоров'я" Роман Колючий на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Відкрили монумент, розташований на перехресті проспекту Леся Курбаса і вулиці академіка Корольова, о 10:00.

 Фото: ФБ Рома Колючий 

Він має вигляд меча, втромленого в мапу Росії, вигравірувану на постаменті.

"Пам’ятник виконано у вигляді меча, який символізує перемогу на ворогами України. Меч, який належить ангелу-охоронцю, який захаищає воїнів! Для Нас є честю передати цей пам’ятний знак воїнам АТО і народу України!", — написав Колючий.

Фото: ФБ Рома Колючий

Меценатами спорудження пам’ятника стали волонтери, які пожертвували біля 120 тис. грн.

З боку офіційної влади Російської Федерації пам'ятник викликав різко негативну реакцію. Член комітету Державної Думи з міжнародних зв'язків Сергій Железняк заявив у коментарі каналу "НТВ", що українські учасники АТО є не воїнами, а "шакалами", які проявляють силу, начебто, тільки по відношенню до беззбройних людей.

Вони "такі ж гнилі й підлі, як їх зрадники кумири Бандера й Шухевич", яким "нинішній памятник до пари", — сказав російський депутат.

Як повідомлялося, до Дня захисника України 14 жовтня в Вінниці відкриють перший в Україні пам'ятник Голові Директорії УНР та Головному отаману військ УНР Симону Петлюрі в повний зріст.

10 серпня в м. Шумську на Тернопільщині активісти націоналістичних організацій демонтували пам'ятник радянському піонерові.



Томаш Ґарріґ Масарик: Президент-визволитель

В аудиторії празького університету шуміли студенти. Молоді люди відмовлялися спілкуватися зі своїм викладачем – професором філософії Томашем Масариком. Викладач писав крейдою на дошці свої звернення, однак у відповідь чув лише свист студентів, які таким чином бойкотували його лекцію. На дітей Масарика нападали дорогою до школи, а дружина Шарлотта стала ціллю насмішок та презирства. Сам Масарик отримав ярлик «зрадника» та «єврейського агента». На дворі був 1900 рік і в Празі вирувала антисемітська «Гілснеріада». Протягом наступних двадцяти років Томаш Масарик зі «зрадника» перетворився на «батька нації» та «президента визволителя».

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка