На Харківщині пошкодили пам'ятники УПА та червоноармійцям. ФОТО

У "Молодіжному" парку Харкова невідомі облили пам'ятник воїнам УПА червоною фарбою.

Про це повідомила "Українська правда" з посиланням на поліцію Харківської області.

Наразі поліція встановлює осіб, причетних до вказаного правопорушення. Ніхто з громадян із заявами за даним фактом не звертався.

 

Інформацію зареєстровано, вирішується питання про кваліфікацію події за Кримінальним кодексом України. 

Окрім того у Харківській області невідомі пошкодили табличку та два мармурові камені на меморіальній дошці на теріторії парку "Слави". 

 

Як зазначили у поліції, внаслідок дій зловмиснків на табличці утворилася тріщина та відпало кілька літер, також були відбиті дві мармурові лицювальні плитки.

За фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 194 КК - "умисне знищення або пошкодження майна", санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до 3 років.

Нагадаємо, камінь на честь Української повстанської армії було встановлено в Молодіжному парку в Харкові 1992 року. У 2006-му, 2013-му і 2014-му пам'ятний знак руйнували вандали. Проте щоразу його відновлювали силами патріотичної громадськості.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.