Керівному членові ОУН Льву Ребету відкрили меморіальну дошку в Стрию. ФОТО

На святковому відкритті зібралися керівництво області та району,  внуки Лева Ребета Тарас та Андріан, пластуни та мешканці Стрия, повідомляє прес-служба Львівської облдержадміністрації.

Урочиста церемонія відкриття дошки розпочалася із хвилини мовчання на знак вшанування пам’яті видатного українського націоналіста Лева Ребета та всіх героїв, які віддали життя за незалежність України.

"Земля,  що дала Україні і світові надзвичайно працездатну, розумну та фахову людину, має бути землею переможців, віри і правди. Ми переможемо не лише силою нашої зброї, а міцним духом наших людей, серед яких був і Лев Ребет. Він зробив все, що від нього залежало, тепер справа за нами, адже нам є на кого рівнятись і є ким пишатися", — зауважив під час вітального слова голова Львівської ОДА Олег Синютка.

"Мій дід жив гідно, зі своїми цінностями. Він був готовий не лише віддати життя за Україну, він був готовий жити за Україну", — наголосив внук Лева Ребета Тарас.

Після цього усі присутні поклали квіти до меморіальної дошки Леву Ребету, пам’ятника Степану Бандері та меморіальної дошки учаснику АТО Павлу Ковалю, адже всі вони закінчили гімназію, яка знаходилася в приміщенні теперішньої СЗШ №7.

Окрім того, внукам Лева Ребета вручили Бронзовий Хрест за заслуги їхнього діда перед Україною.

Меморіальну дошку (автор Василь Каменщик) встановили з ініціативи Пластового сеньйора Олеся Криськова.

ДОВІДКА:

Лев Ребет народився 3 березня 1912 р. у місті Стрий на Львівщині, в сім'ї поштового урядовця. У 15-річному віці, навчаючись в українській гімназії, став членом Української військової організації (УВО); після заснування Організації українських націоналістів вступив до її лав.

У 1934-1938 рр. - провідник Крайової екзекутиви ОУН у Західній Україні. 1940-1941 рр. - після розколу ОУН на мельниківську й бандерівську підтримує Степана Бандеру.

30 червня 1941 р. - Ярослав Стецько у Львові оголошує про відновлення незалежної Української держави й очолює Українське державне правління, Лев Ребет призначений його заступником. Після арешту Стецька 9 липня Ребет упродовж чотирьох неповних днів - до власного арешту 12 липня - виконує обов'язки голови українського уряду.

З осені 1941 до грудня 1944 р. - в'язень нацистського концтабору в Освенцимі.

У 1945-1948 рр. - головний суддя Закордонних частин ОУН, з 1948 р. - один із керівників, голова політичної ради Закордонних частин ОУН. 1949 р. - захищає докторську дисертацію на тему "Держава і нація".

З 1954 р. разом із Зиновієм Матлою очолює альтернативний провід ЗЧ ОУН, із 1956 р. - ОУН (за кордоном). З 1954 р. - професор Українського вільного університету. З 1955 р. - головний редактор суспільно-політичного журналу "Український самостійник".

Автор багатьох праць із теорії та історії української нації, зокрема, "Теорія нації", "Держава і нація", "Формування української нації", "Світла і тіні ОУН", "Похо­дження українців, росіян та білорусів у світлі сучасних совєтських теорій".

12 жовтня 1957 р. - убитий у Мюнхені агентом КДБ Богданом Сташинським. Похований на цвинтарі "Вальдфрідгоф".

У жовтні 2010 року за сприяння Львівської міськради прах Лева і Дарії Ребетів був перепохований на Личаківському кладовищі у Львові - поруч із президентом Західно-Української Народної Республіки Євгеном Петрушевичем, засновником "Пласту" Олександром Тисовським та легендарним військовим міністром ЗУНР, полковником УГА Дмитром Вітовським, організатором Листопадового чину 1918 року.

Читайте також:

Лев Ребет - демократ в ОУН і перша жертва КГБ

Перепоховання "двійкарів" на Личакові. Подружжя Ребетів повертається в Україну