Спецпроект

АНОНС: У Львові розкажуть про українського Праведника народів світу – Якова Сухенка

25 січня відбудеться захід до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту. На якому будуть представлені матеріали про життя та діяльність Якова Сухенка, що одним з перших серед українців (1983 р.) отримав звання Праведника народів світу.

Про це йдеться у повідомленні на сайті музею "Територія Терору".

Яків Сухенко - один із більше як 2,5 тис. українців Праведників народів світу. Після окупації радянськими військами Рівного він потарпив в горнило сталінських репресій та відбував покарання у виправно-трудовому таборі.

Із приходом нацистів, йому вдалося втікти із табору і повернутись до міста. Тут він розпочав допомагати євреям.

Він забезпечував знайомих євреїв продуктами, налагоджував їхні зв’язки з родичами в інших містах, переховував у власній квартирі і навіть особисто переправляв до Центральної України, де вони вони мали більше шансів врятуватися. Зрештою у 1943 році був за свою діяльність розстріляний у Києві в Бабиному Яру.

Розмову вестимуть Петро Долганов – кандидат історичних наук, член Правління і Експертної ради ГО "Мнемоніка", доц. кафедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету та Андрій Усач – науковий співробітник Музею, докторант Українського католицького університету.

Також відвідувачам буде представлено документальний анімаційний фільм "Людина з обличчям", знятий на основі мемуарів Варвари Барац, єврейки з Рівного, котра разом із донькою Мірою врятувалася від загибелі завдяки допомозі Я. Сухенка.

У заході також візьмуть участь співрежисерки анімаційного фільму "Людина з обличчям" – Роза Саркісян і Діана Ходячих.

Після завершення фільму планується дискусія та обговорення почутого матеріалу між лекторами та гостями Музею.

Час: четвер, 25 січня, 17.30.

Місце: музей "Територія Терору" (м. Львів, просп. В. Чорновола, 45 г).

Контакт: Анна Шиманська (0967835096).

Вхід вільний.

Нагадаємо, що у жовтні 2017 року посол Ізраїлю нагородив вісім українських родин Праведників народів світу.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.