29 січня 1918

АНОНС: Лекція "Уся (нe)правда про Крути"

Історики спробують деконструювати усі міфи, що циркулюють навколо Крут та поділяться найновішими результатами своїх досліджень.

Мало яка подія в історії України є настільки ж відомою, як бій під Крутами. Він посідає чільне місце в національній історичній пам’яті. Водночас він – чи не найбільш заміфологізована подія в історії України 1917-1921 рр.

 

Навколо бою під Крутами існує багато міфів, стереотипів, відвертих помилок та політизованих інтерпретацій. Тут і "триста спартанців", і "п’яний Петлюра", який нібито кинув напризволяще своїх солдат. І жменька студентів проти "орди з Півночі". І "слабка" дослідженість бою. І відсутність джерел.

Про обставини та перебіг бою розповість Михайло Ковальчук з Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С.Грушевського. А Віталій Скальський з Інституту історії України НАН України спростує найбільш поширені помилкові твердження про Крути і Крутянців.

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Час: 27 січня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (4 поверх), вул. Володимирська, 2.

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Нагадуємо, що у 2017 році розпочалися зйомки історичного бойовика про бій під Крутами.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.