АНОНС: Лекція «Микола Сціборський: життя та ідеї засновника ОУН»

У Києві розкажуть про героїчні та загадкові сторінки життя одного із засновників ОУН, а також про ідейний спадок та устрій його «Націократії».

 

Визвольні змагання 1917-1921 років дали життя українському націоналізму. Одним із його провідних теоретиків і практиків був Микола Сціборський.

5 років бурхливого моря революції і війни дали йому можливість проявити себе і як військового командира, і як чиновника центрального та місцевого рівнів.

Якщо Дмитро Донцов вдихнув ідею в український післявоєнний мілітарний рух, то Микола Сціборський оформив її в структуровану модель. Сучасники відзначали його неймовірну працьовитість, аристократизм і самовідданість справі боротьби за незалежність української нації.

Найбільшим його вкладом в розвиток українського націоналізму є розробка концепції "націократії" – вітчизняного оригінального суспільно-політичного устрою, який став наповненням ідеї Української Самостійної Соборної Держави.

Про це та багато іншого йтиметься на лекції дослідника соціології історії Данила Коваля.

Час: 7 квітня, субота, 19.00.

Місце: літературний клуб "Пломінь", провулок Шевченка 5 (ст. м. Майдан Незалежності), Козацький Дім (3 поверх).

Читайте також:

"Держава вище класів і партій!". Конституція України: проект ОУН

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.