АНОНС: Лекція «Микола Сціборський: життя та ідеї засновника ОУН»

У Києві розкажуть про героїчні та загадкові сторінки життя одного із засновників ОУН, а також про ідейний спадок та устрій його «Націократії».

 

Визвольні змагання 1917-1921 років дали життя українському націоналізму. Одним із його провідних теоретиків і практиків був Микола Сціборський.

5 років бурхливого моря революції і війни дали йому можливість проявити себе і як військового командира, і як чиновника центрального та місцевого рівнів.

Якщо Дмитро Донцов вдихнув ідею в український післявоєнний мілітарний рух, то Микола Сціборський оформив її в структуровану модель. Сучасники відзначали його неймовірну працьовитість, аристократизм і самовідданість справі боротьби за незалежність української нації.

Найбільшим його вкладом в розвиток українського націоналізму є розробка концепції "націократії" – вітчизняного оригінального суспільно-політичного устрою, який став наповненням ідеї Української Самостійної Соборної Держави.

Про це та багато іншого йтиметься на лекції дослідника соціології історії Данила Коваля.

Час: 7 квітня, субота, 19.00.

Місце: літературний клуб "Пломінь", провулок Шевченка 5 (ст. м. Майдан Незалежності), Козацький Дім (3 поверх).

Читайте також:

"Держава вище класів і партій!". Конституція України: проект ОУН

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.