"Виключно особиста позиція". НАН відреагувала на заяву Толочка-старшого

Національна академія наук України відповіла на звернення членів Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій стосовно проросійської заяви академіка Петра Толочка в Москві в листопаді того року.

Відповідну заяву прес-служба НАНУ оприлюднила 7 лютого на сторінці у "Фейсбуці".

У заяві відзначили, що Петро Толочко – "знаний український історик-медієвіст, археолог, у науковому доробку якого чимало фундаментальних праць з історії та археології давнього Києва, проблем історії східних слов’ян, українського середньовіччя".

Водночас, за словами авторів документа, науковій спільноті України добре відома власна особлива позиція Толока-старшого з низки складних питань етногенезу, історії України нової та особливо – новітньої доби, а громадськості – політичні погляди, які він висловлює публічно.

Прес-служба зазначила, що оскільки у своїх виступах Петро Толочко не робив жодних заяв від імені Президії Національної академії наук України або НАН уцілому не робив, представляв він виключно особисту позицію.

Відповідно, Академія наук підкреслює, що "громадянська і політична позиція академіка НАН України П. П. Толочка є справою його особистих переконань і сумління та не відображає позицію Президії НАН України та Академії в цілому".

Нагадаємо, почесний директор Інституту археології НАН України доктор історичних наук, професор Петро Толочко взяв участь у відкритті ХХІІ Всесвітнього російського народного собору 1 листопада 2018 року в Державному Кремлівському палаці в Москві за присутності президента Росії Володимира Путіна та Патріарха Московського Кирила. 

У своєму виступі  він заявив, зокрема: "Я вважаю себе часткою Русского міра".

29 січня 2019 року члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій звернулися до президента Національної академії наук Укранїни Бориса Патона з проханням прокоментувати проросійський виступ академіка Петра Толочка.

Як відомо, доктор історичних наук, професор Петро Толочко є почесним директором Інституту археології НАН України, іноземним членом Російської академії наук, а також членом президії Всесвітнього російського народного собору. Раніше він очолював Інститут археології (1987—2017), займався дослідженнями походження східних слов’ян, історії Київської Русі та середньовіччя. З 2005 року Петро Толочко очолював Партію Політики Путіна. 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.