"Виключно особиста позиція". НАН відреагувала на заяву Толочка-старшого

Національна академія наук України відповіла на звернення членів Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій стосовно проросійської заяви академіка Петра Толочка в Москві в листопаді того року.

Відповідну заяву прес-служба НАНУ оприлюднила 7 лютого на сторінці у "Фейсбуці".

У заяві відзначили, що Петро Толочко – "знаний український історик-медієвіст, археолог, у науковому доробку якого чимало фундаментальних праць з історії та археології давнього Києва, проблем історії східних слов’ян, українського середньовіччя".

Водночас, за словами авторів документа, науковій спільноті України добре відома власна особлива позиція Толока-старшого з низки складних питань етногенезу, історії України нової та особливо – новітньої доби, а громадськості – політичні погляди, які він висловлює публічно.

Прес-служба зазначила, що оскільки у своїх виступах Петро Толочко не робив жодних заяв від імені Президії Національної академії наук України або НАН уцілому не робив, представляв він виключно особисту позицію.

Відповідно, Академія наук підкреслює, що "громадянська і політична позиція академіка НАН України П. П. Толочка є справою його особистих переконань і сумління та не відображає позицію Президії НАН України та Академії в цілому".

Нагадаємо, почесний директор Інституту археології НАН України доктор історичних наук, професор Петро Толочко взяв участь у відкритті ХХІІ Всесвітнього російського народного собору 1 листопада 2018 року в Державному Кремлівському палаці в Москві за присутності президента Росії Володимира Путіна та Патріарха Московського Кирила. 

У своєму виступі  він заявив, зокрема: "Я вважаю себе часткою Русского міра".

29 січня 2019 року члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій звернулися до президента Національної академії наук Укранїни Бориса Патона з проханням прокоментувати проросійський виступ академіка Петра Толочка.

Як відомо, доктор історичних наук, професор Петро Толочко є почесним директором Інституту археології НАН України, іноземним членом Російської академії наук, а також членом президії Всесвітнього російського народного собору. Раніше він очолював Інститут археології (1987—2017), займався дослідженнями походження східних слов’ян, історії Київської Русі та середньовіччя. З 2005 року Петро Толочко очолював Партію Політики Путіна. 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.