Слідчий комітет РФ порушив справу проти литовських суддів за вирок Язову

Слідчий комітет Російської Федерації порушив кримінальну справу проти суддів Вільнюського окружного суду, який заочно засудив колишнього міністра оборони СРСР Дмитра Язова до 10-річного ув'язнення за застосування військ проти прихильників незалежності Литви в 1991 році.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на ТАСС.

"За підсумками процесуальної перевірки у Слідчому комітеті Росії порушено кримінальну справу стосовно суддів Вільнюського окружного суду Айнори Мацявічене, Айви Сувілене, Віргінії Тамошюнайте і Артураса Шумскаса. Вони підозрюються в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК РФ ("Винесення свідомо неправосудного вироку")", - сказала офіційний представник СК РФ Світлана Петренко.

Нагадаємо, 27 березня Вільнюський окружний суд Литви засудив  67 колишніх радянських посадових осіб на чолі з маршалом Дмитром Язовим за воєнні злочини і злочини проти людяності під час захоплення Вільнюської телевежі в січні 1991 року. Усі, окрім двох офіцерів, були засуджені заочно на терміни від 4 до 14 років. 

Усіх підсудних визнали винними у створенні в 1990 році організованої групи військових і політиків, метою якої було повернення Литви до складу СРСР шляхом захоплення органів влади і стратегічних об'єктів.

У МЗС РФ рішення суду Вільнюса назвали маніпулятивним і заявили, що в ході процесу "були порушені основоположні принципи правосуддя".

ДОВІДКА:

У ніч на 13 січня 1991 частини Радянської армії та спецпідрозділи силових органів захопили Вільнюську телевежу і будівлю Литовського радіо. Це сталося через рік після того, як республіка оголосила про відновлення своєї незалежності й вихід з СРСР. 14 осіб загинуло, сотні постраждали.

На той час міністром оборони СРСР був Маршал Радянського Союзу Дмитро Язов, який займав посаду з 1987 року. Зараз йому 94 роки, він проживає у Москві.

Читайте також:

Спогади учасника студзагону оборони Вільнюса 1991 року

Литва під кулеметними зливами. Епізод перший: "Червоні йдуть!"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.