У російському Новосибірську встановили бюст Сталіна

У Новосибірську біля будівлі обласного комітету КПРФ встановили бюст радянського диктатора Йосипа Сталіна.

Про це повідомив глава ініціативної групи зі встановлення пам'ятника Олексій Денисюк, передає телеканал Еспресо.

 

Урочисте відкриття монумента відбулося 9 травня за участю першого секретаря новосибірського обкому, мера Новосибірська Анатолія Локотя.

Денисюк розповів, що бюст Сталіна зроблений з композиту кольору чорної бронзи, і встановлений на триметровий постамент, вирізаний з цілісного шматка граніту.

Установка пам'ятника на території обкому КПРФ була схвалена в середині березня 2019 року художньою радою мерії Новосибірська.

Раніше російська рада тричі з 2016 року відмовляла в установці бюста в запропонованих ініціативною групою місцях.

Денисюк розповів, що з 1,5 млн рублів, необхідних на установку пам'ятника, 500 тис. рублів зібрали члени ініціативної групи, решту суми виділило керівництво КПРФ.

Громадське обговорення, пов'язане з встановленням пам'ятника, пройшло в жовтні 2018 року. Комісія мерії констатувала, що в місті існують кардинально протилежні думки з цього питання.

Читайте також:

Тест на людоїдство

Stalin The Best. Росіяни встановили рекорд

Я ненавиджу Сталіна з 13 років

Усі публікації за темою "СТАЛІН"

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.