Спецпроект

МЗС про Волинь: Кожне життя є безцінним, але однобоке трактування історії неприпустиме

Міністерство закордонних справ України прокоментувало роковини польсько-українського конфлікту на Волині в 1943-144 роках. Відомство засудило злочини проти мирного населення всіх національностей і політизацію пам'яті про трагедію.

Про це йдеться в коментарі, опублікованому на сайті Мінстерства закордонних справ.

"Однозначно і рішуче засуджуємо злочини проти мирного населення - українців, поляків, євреїв, чехів та інших постраждалих. Водночас, не можемо погодитися з однобічною і політизованою оцінкою трагічних подій 1943-1944 з боку польських політиків і дипломатів", - говориться в заяві.

Міністертсво наголосило, що правда про тогочасні події має бути встановлена на основі достовірних архівних матеріалів. Спроби маніпуляцій трагічною історією, однобоке трактування та використання її в політичних цілях недопустимі, тому що лише розпалюють негативні емоції між українцями та поляками і не сприяють виясненню правди.

"Віримо, що діалог між істориками та експертами буде невдовзі відновлений, всі спірні моменти вивчені і проаналізовані в дусі порозуміння, взаємної поваги та відповідальності за майбутнє відносин між нашими державами і народами", - додали у відомстві.

Нагадаємо, президент Польщі Анджей Дуда попросив у президента України Володимира Зеленського дозволу на ексгумацію тіл польських жертв польсько-українського конфлікту в Західній Україні.

Посольство України в Польщі вшанувало пам’ять жертв польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни.

Міська влада польського міста Вроцлава зупинила марш націоналістів через антиукраїнські гасла і розпалювання ненависті.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.