Дипломований історик із синдромом Дауна знайшов роботу за фахом

Бакалавр історії із синдромом Дауна Богдан Кравчук влаштувався на роботу за фахом.

Лучанин, який щойно отримав диплом, Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки, працюватиме екскурсоводом у музеї історії освіти Волині, повідомляє Укрінформ із посиланням на "Волинські новини".

"З 7 серпня він працюватиме на півставки екскурсоводом у Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти. Ректор навчального закладу Петро Олешко розповів, що історію Богдана він дізнався від його викладачів, після чого вирішив запропонувати роботу хлопцю, який так захоплюється історією. Богдан працюватиме в музеї історії освіти Волині", - йдеться у повідомленні.

 
Богдан Кравчук
Укрінформ

Як повідомлялося, Богдан Кравчук став першим українцем із синдромом Дауна, який здобув вищу освіту і отримав диплом бакалавра історії. 

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.