Після програшу в суді Кернес ще раз спробує перейменувати проспект Григоренка на Жукова

На сесії Харківської міської ради, що відбудеться 16 жовтня, депутати можуть внести зміни у своє попереднє рішення про перейменування "взад" проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив депутат Харківської міської ради Ігор Черняк.

Така схема дозволить міській владі ігнорувати рішення суду, який визнав незаконним повернення проспекту старої назви.

 

"Геннадій Кернес програв суд з перейменування "взад" на проспект Маршала Жукова, але не має наміру зупинятися. І знову - в стилі улюблених наперстків! Якщо суд визнав рішення незаконним, що потрібно робити? Правильно! Вносити в нього зміни!", - пише він.

До допису депутат додав сам проект рішення.

У коментарі сайту Depo.Харків Черняк зауважив, що подібний юридичний хід мерія Харкова намагалася використати під час розгляду судом справи про підвищення тарифів на проїзд у міському електротранспорті.

"Так, це проект рішення на сесію, який виноситься. Ні в чому (принципової різниці – ред.), суто технічна правка. Мовляв, у нас уже нове рішення буде", – наводить видання слова Черняка.

Нагадаємо, у червні двоє харківських депутатів (зокрема Ігор Черняк) подали до суду проти перейменування проспекту Григоренка. У вересні Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов та скасував рішення Харківської міської ради про перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.