Після програшу в суді Кернес ще раз спробує перейменувати проспект Григоренка на Жукова

На сесії Харківської міської ради, що відбудеться 16 жовтня, депутати можуть внести зміни у своє попереднє рішення про перейменування "взад" проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив депутат Харківської міської ради Ігор Черняк.

Така схема дозволить міській владі ігнорувати рішення суду, який визнав незаконним повернення проспекту старої назви.

 

"Геннадій Кернес програв суд з перейменування "взад" на проспект Маршала Жукова, але не має наміру зупинятися. І знову - в стилі улюблених наперстків! Якщо суд визнав рішення незаконним, що потрібно робити? Правильно! Вносити в нього зміни!", - пише він.

До допису депутат додав сам проект рішення.

У коментарі сайту Depo.Харків Черняк зауважив, що подібний юридичний хід мерія Харкова намагалася використати під час розгляду судом справи про підвищення тарифів на проїзд у міському електротранспорті.

"Так, це проект рішення на сесію, який виноситься. Ні в чому (принципової різниці – ред.), суто технічна правка. Мовляв, у нас уже нове рішення буде", – наводить видання слова Черняка.

Нагадаємо, у червні двоє харківських депутатів (зокрема Ігор Черняк) подали до суду проти перейменування проспекту Григоренка. У вересні Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов та скасував рішення Харківської міської ради про перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.