Мерія Харкова подала до суду на УІНП через Жукова

У Кернеса незадоволені тим, що УІНП вказує мерії на порушення закону і комунікує з правоохоронними органами.

Харківська міська рада вирішила судитися з Українським інститутом національної пам'яті. Мерія просить суд заборонити УІНП втручатися в роботу міського самоврядування. Фотокопія позову, поданого до Окружного адміністративного суду Києва, опинилася в розпорядженні DT.UA.

Кернес не хоче, щоб йому нагадували про неприпустимість порушення закону
Кернес не хоче, щоб йому нагадували про неприпустимість порушення закону
Геннадий Кернес /Facebook

Підставою для позову стала реакція Інституту на спроби перейменування проспекту Петра Григоренка на честь маршала Георгія Жукова, встановлення пам'ятника радянському воєначальнику, а також меморіальної дошки почесному громадянину Харкова, генералу КҐБ Юрію Шрамку.

УІНП нагадав міськраді та меру Харкова Геннадію Кернесу, що ці дії є пропагандою комуністичного тоталітарного режиму, порушують чинне законодавство, і за них передбачена кримінальна відповідальність.

При цьому укладач позову цитує в документі норми Закону, що прямо забороняють називати вулиці на честь радянського керівництва і партійних функціонерів.

Проте нагадування УІНП про неприпустимість порушення згаданих норм і звернення до правоохоронних органів називає "втручанням" у діяльність міськради.

Зокрема, йдеться про листи УІНП до міськради про неприпустимість перейменування будь-якої вулиці на честь маршала Жукова і встановлення дошки генералові КҐБ Шрамку.

У зв'язку з перейменуванням проспекту Григоренка на честь маршала Жукова Служба безпеки України зареєструвала кримінальне провадження за статтею 436-1 Кримінального кодексу (виготовлення, розповсюдження комуністичної, і нацистської символіки, пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів).

У свою чергу, поліція розслідує факти зловживання владою або службовим становищем посадових осіб міськради, кваліфікуючи їх дії за ст. 364 КК. СБУ і поліція запитують у міськради документи про його діяльність і співробітників та проводять інші слідчі дії.

У мерії також висловили невдоволення тим, що рішення міськради про присвоєння проспекту Григоренка імені Жукова було оскаржено в суді, і позивачі спиралися, в тому числі, на роз'яснення Інституту про незаконність перейменування.

Перелічені дії УІНП міськрада розцінює як втручання в її роботу і просить визнати їх незаконними. Мерія також просить суд зобов'язати Інститут "утриматися від втручання у здійснення Харківською міською радою, харківським міським головою, виконавчими органами та посадовими особами функцій і повноважень".

Начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова вважає позов міськради безпідставним.

Начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова
Начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова
Марія Тахтаулова / Facebook

"Згідно з Положенням про Інститут, серед завдань зазначено недопущення використання символів тоталітарних режимів. Отже, цим позовом фактично намагаються обмежити нашу діяльність і перешкодити виконувати функції, які покладено на Український інститут національної пам'яті як центральний орган виконавчої влади", - написала вона на своїй сторінці в Facebook.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.