Дуда не полемізуватиме з Путіним про історію в Освенцимі

Президент Польщі Анджей Дуда під час свого виступу з нагоди 75-річчя визволення концтабору Аушвіц не полемізуватиме з президентом Росії Володимиром Путіним щодо питань Другої світової війни.

Про це в ефірі Польського радіо заявив міністр канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський, передає Укрінформ.

 
Анджей Дуда

"В Освенцимі президент виголосить промову, яка стосується пам'яті і поваги до тих, хто визволяв Аушвіц-Біркенау і, насамперед, жертв цієї злочинної системи, яку на польських землях організував Третій Райх.

У зв'язку з цим, це не буде виступ, в якому буде полеміка з президентом Путіним, а виступ пам'яті і поваги", - зазначив Щерський.

Тема історичного минулого, як підкреслив міністр, не повинна використовуватися для політичної боротьби, як це робить Путін.

"Не думаю, що ми відповідатимемо на російські провокації, щоб це якимось чином зачіпало пам'ять тих, про кого ми говоримо",- констатував Щерський.


Нагадуємо, що Дуда не поїде до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не матиме в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.