АНОНС: Лекція "Як дізнатися про долю репресованого родича"

У яких установах зберігаються такі документи, куди звертатися за дозволом, як отримати перепустку та пройти до архіву? Як правильно працювати зі справами, перевіряти інформацію та нічого не пропустити?

На ці та інші запитання відповість лектор, кандидат історичних наук Едуард Андрющенко, повідомляє НМІУ.

 

Майже п'ять років тому українці отримали доступ до раніше засекречених матеріалів радянських репресивних органів.

Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років" ґарантує, що кожен охочий має можливість читати, опрацьовувати й безкоштовно копіювати всі документи репресивних органів, створені до 1991 року.

Відтак в Україні багато людей бажає знайти інформацію про своїх рідних, що зазнали репресій.

Дослідник Е. Андрющенко також дасть практичні поради щодо додаткових джерел, які, окрім архівної справи, треба вивчити, щоб краще розібратися в людській історії або історичному епізоді.


Час: 1 лютого, субота, 14:00


Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ


Контакт: (044) 278-48-64.


Вхід до музею на лекцію – 30 грн.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.