АНОНС: Лекція "Як дізнатися про долю репресованого родича"

У яких установах зберігаються такі документи, куди звертатися за дозволом, як отримати перепустку та пройти до архіву? Як правильно працювати зі справами, перевіряти інформацію та нічого не пропустити?

На ці та інші запитання відповість лектор, кандидат історичних наук Едуард Андрющенко, повідомляє НМІУ.

 

Майже п'ять років тому українці отримали доступ до раніше засекречених матеріалів радянських репресивних органів.

Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років" ґарантує, що кожен охочий має можливість читати, опрацьовувати й безкоштовно копіювати всі документи репресивних органів, створені до 1991 року.

Відтак в Україні багато людей бажає знайти інформацію про своїх рідних, що зазнали репресій.

Дослідник Е. Андрющенко також дасть практичні поради щодо додаткових джерел, які, окрім архівної справи, треба вивчити, щоб краще розібратися в людській історії або історичному епізоді.


Час: 1 лютого, субота, 14:00


Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ


Контакт: (044) 278-48-64.


Вхід до музею на лекцію – 30 грн.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.