АНОНС: Онлайн-лекція: ОУН на Донеччині та Луганщині 1941-1943 – шлях до Незалежності України

Яким чином з’явилася розгалужена мережа ОУН на цих теренах? Як діяли конспіративні квартири? Які долі спіткали діячів підпілля?

Про це йтиметься на лекції від ВимкниРосійське.

 

Діяльність Організації українських націоналістів (ОУН) на території cхідної України є маловивченою темою. З моменту створення ОУН позиціонувала себе як загальноукраїнська національна підпільна організація, принциповою засадою якої мусила стати соборність всіх українських земель в єдиній Українській Державі.

І якщо на території Західної України ОУНівці вели боротьбу у лісах та горах, де будувалися криївки, то на території Донецької та Луганської області природа була зовсім іншою – степи і терикони. Війну вели у містах, що вимагало абсолютно іншої тактики.

Про боротьбу та особисте життя діячів ОУН на сході України розповість керівниця історичного відділу #ВимкниРосійське, кандидатка історичних наук Аліна Понипаляк.


Час: 24 березня, вівторок, 16:00


Лекція відбудеться на Фейсбук сторінці ВимкниРосійське


Свої питання по темі можна ставити у коментарях до анонсу лекції, а також під час самої лекції.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.

Чеський Нобель: Ярослав Сейферт

Телеведучий державного телебачення Чехословаччини, сидячи на невиразному блакитному тлі в студії, так само невиразно вичавив з себе повідомлення: «Сьогодні в Стокгольмі вручили Нобелівську премію з літератури також народному митцеві Ярославові Сейферту». Надворі був 1984 рік, і реверанс Нобелівського комітету в бік письменника соціалістичної Чехословаччини був для пізньо-тоталітарного режиму радше проблемою, ніж визнанням