У Єгипті влада розпорядилась продезінфікувати основні музеї

У намаганні зупинити поширення COVID-19, у Єгипті почали дезінфекцію основних музеїв та туристичних принад.

Про це заявили у міністерстві туризму та старожитностей Єгипту, повідомляє Укрінформ із посиланням на Xinhua.

 

"Кампанія, до якої вже долучилися Єгипетський музей в Каїрі, Луксор, а також музеї Асван й Танта, є частиною міністерського плану із дезінфекції усіх музеїв та археологічних об'єктів з метою зупинки поширення нового коронавірусу", - пише Xinhua.

Зазначається, що процедури дезінфекції були виконані відповідно до міжнародних стандартів.

Xinhua нагадує, що влада Єгипту наприкінці минулого тижня оголосила про закриття усіх музеїв та археологічних пам'яток з 23 по 31 березня для їх ретельної дезінфекції.


Зазначимо, що у Єгипті на сьогодні підтвердили 327 випадків зараження на COVID-19 на понад 100 млн мешканців. 14 єгиптян померло від недуги.

Найбільш населена арабська держава нещодавно запровадила суворі обмежувальні заходи для упередження поширення коронавірусу, зокрема по всій країні були закриті мечеті й церкви, а більшості розважальних центрів, кафе та ресторанів суттєво обмежили години роботи.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".