Спецпроект

На колишньому кладовищі в районі Бабиного Яру почалося будівництво

31 серпня на території, що примикає до Меморіального заповідника Бабин Яр, на місці колишнього недобудованого спорткомплексу був відгороджений будівельний майданчик овальної форми, розміром приблизно 80х60 метрів.

Про це повідомляє Ваад України.

Будівельний майданчик станом на 6 вересня
Будівельний майданчик станом на 6 вересня
фото: йосиф зісельс

Прораб, що керує будівельним процесом, пояснив співпрезиденту Ваада України Йосипу Зісельсу, що на огородженій території до 29 вересня 2020 року має бути зведений подіум для тимчасової експозиції.

Конструкція подіуму складається з 10 пустотілих металевих колон, без даху. Висота колон – 6 метрів, діаметр 0,8 метра. Глибина фундаменту, зі слів виконроба, не більше 10 см, так як глибше копати не можна, тому що це кладовище. Подіум будується терміном на 2 роки, потім на його місці буде побудований музей.

Редакція сайту Ваада звернулася до історика, відповідального секретаря Громадської комітету "Бабин Яр" Віталія Нахманович за коментарем.

"Я можу сказати тільки одне: і тим, хто проводить ці роботи, і тим, хто давав на них дозвіл, і, головне, тим, хто ставить їм завдання – для них всіх абсолютно очевидно, що будівництво відбувається на кладовищі.

У всіх своїх заявах всі ці Фрідмани, Щаранський, Блайх та інші кричали: "Ми на кладовищі нічого не робимо, у нас є документи, і наш майданчик не на кладовищі".

Але жоден з них, або їхніх підлеглих жодного разу не показав документи, в яких було б зазначено, що місце будівництва не є територією цвинтарю, хоча такі документи у них неодноразово запитували.

На всі запити завжди отримували одну і ту ж відповідь: "У нас є висновок"…

В результаті виявилося, що самі знають, що будують на кладовищі. Прораб, який робить цю роботу, теж пояснює: "Ми тільки на десять сантиметрів копаємо, це ж кладовище". І зараз вони ставлять ці конструкції як би не на землі, а "в повітрі", "над кладовищем". Але і цього робити не можна, тому що конструкції все одно спираються своїми фундаментами на землю цвинтаря.

А через два роки на цьому ж місці мають побудувати музей. Його теж будуватимуть "над кладовищем"?

Сьогодні ми можемо зробити остаточні і дуже важливі, на мій погляд, висновки:

Всій команді Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" - і засновникам, і членам Наглядової ради, і менеджменту – завжди було відомо, що об'єкт буде розташовуватися на території кладовища.

За єврейською, та й за будь- якою іншою традицієї будівництво на кладовищах заборонено.

Творцям меморіалу глибоко наплювати на цю заборону.

Будівництво триватиме незважаючи ні на що.

Якщо ми всі разом його не зупинимо!" - наголосив Віталій Нахманович.


Читайте також: Бабин Яр. Музей жахів режисера Хржановського

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.