Під будівлею СБУ активісти вимагали "дати спокій" музею Революції Гідності

Поблизу будівлі СБУ в Києві відбулася акція протесту, учасники якої вимагали припинити обшуки у представників Музею Революції Гідності.

Про це з місця подій повідомляє кореспондентка Суспільного Роксолана Бичай.

 

Близько двох десятків людей прийшло під будівлю СБУ у Києві із вимогою припинити обшуки у представників музею Революції Гідності, які відбулися вчора. Поліція підозрює посадовців музею у розкраданні понад 100 мільйонів гривень, через що і досі не розпочато будівництво самого меморіального комплексу.

На питання, чому акцію зібрали саме під СБУ, якщо слідство у цій справі провадить поліція, активісти відповідали, що до обшуків залучали також і слідчих СБУ.

"Це все стається напередодні річниці Революції Гідності. Це є дуже символічно. При цьому було залучене СБУ, яке не мало б бути до цього дотичним. Я вважаю, що це є прояв того, що тут усе "не чисто", – поділилася активістка Анна Сидорук.

На акцію під будівлю СБУ прийшов і сам директор Музею Ігор Пошивайло. За його словами, будівництво не почалося, тому що Алея героїв небесної сотні, де має розпочатися будівництво, досі знаходиться під арештом за рішенням суду. І так буде допоки слідчі у справі вбивств на Майдані не проведуть усі слідчі експерименти.

"Ми весь час і публічно інформували та зверталися до відповідних органів про цю проблему. З одного боку, музей уповноважено за рішенням Уряду збудувати Меморіал Героїв Небесної сотні та музей революції гідності, а з іншого боку – музею не дали можливість будувати, бо арешт з Алеї героїв небесної сотні так і досі не знятий", – сказав Пошивайло.

За словами Оксани Моргун, заступниці директора з будівництва музею Революції Гідності, вони готові розпочати будівництво хоч завтра, адже більшість матеріалів уже закуплено. Але цей процес блокується ухвалою суду про накладення арешту на місце, де планується будівництво.

"Ця ситуація не з'явилася перед Днем гідності та свободи. Вона триває вже два роки. І два роки ми повідомляємо відповідні органи, що є проблема. Також ми інформуємо Офіс генерального прокурора та ДБР, що є закуплені матеріали, що вони потребують складських приміщень, що нам потрібно рухатися далі, щоб нас повідомили про строки виконання слідчих дій.

Наразі ми отримуємо просто відписки про те, що слідчі дії ще тривають, строки їм невідомі. Кажуть, що чекають погодних умов, які будуть відповідати тим, що були в лютому 2014 року", – зазначає Моргун.

Нагадуємо, вчора, 19 листопада, зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, вчора стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

У свою чергу у МКІП, що здивовані слідчими діями в Музеї Революції Гідності.

Водночас на Банковій також прокоментували цю ситуацію: "Обшуки в музеї Революції Гідності напередодні річниці початку Майдану не сприяють суспільній злагоді, і правоохоронці мають враховувати такі речі, якщо немає термінової необхідності в слідчих діях."

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».