Під будівлею СБУ активісти вимагали "дати спокій" музею Революції Гідності

Поблизу будівлі СБУ в Києві відбулася акція протесту, учасники якої вимагали припинити обшуки у представників Музею Революції Гідності.

Про це з місця подій повідомляє кореспондентка Суспільного Роксолана Бичай.

 

Близько двох десятків людей прийшло під будівлю СБУ у Києві із вимогою припинити обшуки у представників музею Революції Гідності, які відбулися вчора. Поліція підозрює посадовців музею у розкраданні понад 100 мільйонів гривень, через що і досі не розпочато будівництво самого меморіального комплексу.

На питання, чому акцію зібрали саме під СБУ, якщо слідство у цій справі провадить поліція, активісти відповідали, що до обшуків залучали також і слідчих СБУ.

"Це все стається напередодні річниці Революції Гідності. Це є дуже символічно. При цьому було залучене СБУ, яке не мало б бути до цього дотичним. Я вважаю, що це є прояв того, що тут усе "не чисто", – поділилася активістка Анна Сидорук.

На акцію під будівлю СБУ прийшов і сам директор Музею Ігор Пошивайло. За його словами, будівництво не почалося, тому що Алея героїв небесної сотні, де має розпочатися будівництво, досі знаходиться під арештом за рішенням суду. І так буде допоки слідчі у справі вбивств на Майдані не проведуть усі слідчі експерименти.

"Ми весь час і публічно інформували та зверталися до відповідних органів про цю проблему. З одного боку, музей уповноважено за рішенням Уряду збудувати Меморіал Героїв Небесної сотні та музей революції гідності, а з іншого боку – музею не дали можливість будувати, бо арешт з Алеї героїв небесної сотні так і досі не знятий", – сказав Пошивайло.

За словами Оксани Моргун, заступниці директора з будівництва музею Революції Гідності, вони готові розпочати будівництво хоч завтра, адже більшість матеріалів уже закуплено. Але цей процес блокується ухвалою суду про накладення арешту на місце, де планується будівництво.

"Ця ситуація не з'явилася перед Днем гідності та свободи. Вона триває вже два роки. І два роки ми повідомляємо відповідні органи, що є проблема. Також ми інформуємо Офіс генерального прокурора та ДБР, що є закуплені матеріали, що вони потребують складських приміщень, що нам потрібно рухатися далі, щоб нас повідомили про строки виконання слідчих дій.

Наразі ми отримуємо просто відписки про те, що слідчі дії ще тривають, строки їм невідомі. Кажуть, що чекають погодних умов, які будуть відповідати тим, що були в лютому 2014 року", – зазначає Моргун.

Нагадуємо, вчора, 19 листопада, зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, вчора стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

У свою чергу у МКІП, що здивовані слідчими діями в Музеї Революції Гідності.

Водночас на Банковій також прокоментували цю ситуацію: "Обшуки в музеї Революції Гідності напередодні річниці початку Майдану не сприяють суспільній злагоді, і правоохоронці мають враховувати такі речі, якщо немає термінової необхідності в слідчих діях."

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.