Спецпроект

У Музеї Голодомору теж будуть обшуки?

26 листопада суддя Подільського районного суду міста Києва Світлана Захарчук ухвалила рішення надати тимчасовий доступ представникам прокуратури та нацполіції до речей та документів Національного музею Голодомору-геноциду.

Про це "Історичній правді" стало відомо із власних джерел.

 

Відповідно до Ухвали судді у справі 758/10929/20 йдеться, що: "Прокурор Київської місцевої прокуратури №7 Олексюк В.С. звернувся до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначив, що слідчим СВ Управління поліції в метрополітені ГКНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №42019101070000274 від 6.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України (Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб – ред.)"

"Під час досудового розслідування, серед іншого, перевіряються обставини, внаслідок, яких невстановленими особами Міністерства культури, молоді та спорту України, ДП "Дирекція з будівництва "Меморіал жертв Голодомору", Національного музею Голодомору-геноциду під час розробки проектної та кошторисної документації завищено ціни на експертизу проекту, розробку проектних рішень та науково-технічний супровід реконструкції і черги Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодоморів в Україні з будівництвом ІІ черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" - йдеться в документі.

Як відзначено в Ухвалі: "Добровільно на запит прокурора у кримінальному провадженні Державним унітарним підприємством "Дирекція з будівництва другої черги" Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" копії вказаних документів не надано".

Виходячи із цього, суд задовольнив клопотання прокурора та зобов'язав Державне унітарне підприємство "Дирекція з будівництва другої черги" Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" надати співробітникам прокуратури та нацполіції тимчасовий доступ до документів та речей.

"У разі невиконання ухвали (в термін впродовж двох місяців – ред.) про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів" - йдеться у рішенні судді Захарчук С.С. № 93141515, яке досі не опубліковане в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Тож, у Музеї Голодомору теж будуть обшуки?

Нагадуємо, що 19 листопада, зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, вчора стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

У свою чергу у МКІП, що здивовані слідчими діями в Музеї Революції Гідності.

Водночас на Банковій також прокоментували цю ситуацію: "Обшуки в музеї Революції Гідності напередодні річниці початку Майдану не сприяють суспільній злагоді, і правоохоронці мають враховувати такі речі, якщо немає термінової необхідності в слідчих діях."

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.