Спецпроект

У Музеї Голодомору теж будуть обшуки?

26 листопада суддя Подільського районного суду міста Києва Світлана Захарчук ухвалила рішення надати тимчасовий доступ представникам прокуратури та нацполіції до речей та документів Національного музею Голодомору-геноциду.

Про це "Історичній правді" стало відомо із власних джерел.

 

Відповідно до Ухвали судді у справі 758/10929/20 йдеться, що: "Прокурор Київської місцевої прокуратури №7 Олексюк В.С. звернувся до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначив, що слідчим СВ Управління поліції в метрополітені ГКНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №42019101070000274 від 6.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України (Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб – ред.)"

"Під час досудового розслідування, серед іншого, перевіряються обставини, внаслідок, яких невстановленими особами Міністерства культури, молоді та спорту України, ДП "Дирекція з будівництва "Меморіал жертв Голодомору", Національного музею Голодомору-геноциду під час розробки проектної та кошторисної документації завищено ціни на експертизу проекту, розробку проектних рішень та науково-технічний супровід реконструкції і черги Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодоморів в Україні з будівництвом ІІ черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" - йдеться в документі.

Як відзначено в Ухвалі: "Добровільно на запит прокурора у кримінальному провадженні Державним унітарним підприємством "Дирекція з будівництва другої черги" Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" копії вказаних документів не надано".

Виходячи із цього, суд задовольнив клопотання прокурора та зобов'язав Державне унітарне підприємство "Дирекція з будівництва другої черги" Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" надати співробітникам прокуратури та нацполіції тимчасовий доступ до документів та речей.

"У разі невиконання ухвали (в термін впродовж двох місяців – ред.) про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів" - йдеться у рішенні судді Захарчук С.С. № 93141515, яке досі не опубліковане в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Тож, у Музеї Голодомору теж будуть обшуки?

Нагадуємо, що 19 листопада, зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, вчора стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

У свою чергу у МКІП, що здивовані слідчими діями в Музеї Революції Гідності.

Водночас на Банковій також прокоментували цю ситуацію: "Обшуки в музеї Революції Гідності напередодні річниці початку Майдану не сприяють суспільній злагоді, і правоохоронці мають враховувати такі речі, якщо немає термінової необхідності в слідчих діях."

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.

Українська латинка в царській Росії?

У фонді Подільського духовної консисторії Державного архіву Хмельницької області потрапила на очі справа «О запрещении печатания азбук русского языка с применением польского алфавита». «А чи не йдеться про українську латинку?», – відразу подумалося, хоча важко уявити такий феномен у Російській імперії ХІХ століття