Спецпроект

У Музеї Голодомору теж будуть обшуки?

26 листопада суддя Подільського районного суду міста Києва Світлана Захарчук ухвалила рішення надати тимчасовий доступ представникам прокуратури та нацполіції до речей та документів Національного музею Голодомору-геноциду.

Про це "Історичній правді" стало відомо із власних джерел.

 

Відповідно до Ухвали судді у справі 758/10929/20 йдеться, що: "Прокурор Київської місцевої прокуратури №7 Олексюк В.С. звернувся до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначив, що слідчим СВ Управління поліції в метрополітені ГКНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №42019101070000274 від 6.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України (Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб – ред.)"

"Під час досудового розслідування, серед іншого, перевіряються обставини, внаслідок, яких невстановленими особами Міністерства культури, молоді та спорту України, ДП "Дирекція з будівництва "Меморіал жертв Голодомору", Національного музею Голодомору-геноциду під час розробки проектної та кошторисної документації завищено ціни на експертизу проекту, розробку проектних рішень та науково-технічний супровід реконструкції і черги Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодоморів в Україні з будівництвом ІІ черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" - йдеться в документі.

Як відзначено в Ухвалі: "Добровільно на запит прокурора у кримінальному провадженні Державним унітарним підприємством "Дирекція з будівництва другої черги" Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" копії вказаних документів не надано".

Виходячи із цього, суд задовольнив клопотання прокурора та зобов'язав Державне унітарне підприємство "Дирекція з будівництва другої черги" Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" надати співробітникам прокуратури та нацполіції тимчасовий доступ до документів та речей.

"У разі невиконання ухвали (в термін впродовж двох місяців – ред.) про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів" - йдеться у рішенні судді Захарчук С.С. № 93141515, яке досі не опубліковане в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Тож, у Музеї Голодомору теж будуть обшуки?

Нагадуємо, що 19 листопада, зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, вчора стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

У свою чергу у МКІП, що здивовані слідчими діями в Музеї Революції Гідності.

Водночас на Банковій також прокоментували цю ситуацію: "Обшуки в музеї Революції Гідності напередодні річниці початку Майдану не сприяють суспільній злагоді, і правоохоронці мають враховувати такі речі, якщо немає термінової необхідності в слідчих діях."

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.