Спецпроект

Люди Хржановського розпочали розкопки у Бабиному Яру

Ініціатори російського проєкту меморіального комплексу “Бабин Яр” розпочали розкопки на Кирилівському православному кладовищі та наткнулись там на залишки старих поховань

Про це повідомляє BigKyiv.

Виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України Йосиф Зісельс написав: "Представники російського проєкту сьогодні розпочали розкопки на Кирилівському православному кладовищі у Бабиному Яру. По інформації нашіх спостерігачів, вже в перші години розкопок, знайдені кістки з минулих поховань. Що буде тепер? Або вони намагатимуться приховати ці знахідки або з метою зберегти обличчя скажуть, що тепер зрозуміло, що тут будувати не можна.".

 
Скріншот з відео

За його словами, кістки поклали на біле простирадло, а згодом кинули у купу сміття.

Також на сторінці громадського діяча з'явилось відео з місця подій, де засвітились виконавці розкопок. Схоже, що на ділянці працює група із 10-12 людей: робітники безпосередньо копають землю, а решта стоїть поодаль та спостерігає за процесом.

На відео помітно, як один із "контролерів" посміхається, крокуючи місцями поховань жертв тієї епохи.

Відомо, що Меморіальний центр "Бабин Яр" планує спорудити на ділянці колишнього кладовища меморіальну синагогу.

Згодом директор Меморіального центру "Бабин Яр" Максим Яковер заявив у Facebook, що розкопки проводить спеціалізована компанія "Слава та пам'ять", яка, нібито, рекомендована Інститутом національної пам'яті.

Також, за його словами, два фрагменти людського черепа знайшли на глибині до 1 метра. Офіційний звіт очільник проєкту пообіцяв надати у неділю, 27 грудня.

Також нагадуємо, що вчора було поширено відкритий лист українських євреїв про цинічність та неприпустимість будівництва меморіальної синагоги на на території колишнього Кирилівського православного цвинтаря в урочищі Бабин Яр, одразу за пам'ятником "Менора". 

 

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.