Біля могили агента НКВД Миколи Кузнєцова у Львові виявили підкоп

Ймовірно, йдеться про спробу викрадення останків одного з найвідоміших радянських агентів.

Невідомі зробили підкоп могили радянського агента НКВД Миколи Кузнєцова на Пагорбі слави у Львові. Це виявив ввечері 31 грудня перехожий, на місці працювала поліція, а також представники різних силових відомств, повідомляє Захід.net.

 

Підкоп виявили у клумбі позаду пам'ятника на могилі Кузнєцова, яма зверху була прикрита дошкою. Мета підкопу наразі незрозуміла, але, ймовірно, йде мова про спробу викрасти останки радянського агента або ж про підготовку до підриву могили.

На місце виїжджали поліцейські, але надати детальнішу інформацію пообіцяли 2 січня. Станом на ранок 1 січня підкоп засипаний, слідів втручання майже не помітно.


Нагадуємо, Микола Кузнецов – радянський диверсант-розвідник, агент НКВД, який загинув 8 березня 1944 року у селі Боратин Бродівського району. Посмертно йому присвоїли звання Героя Радянського Союзу. Ексгумацію останків спецагента НКВД провели в 1959 році. У 1960 році їх перепоховали на Пагорбі слави у Львові.

Родичі Кузнєцова з Росії хочуть перепоховати агента НКВД у Єкатеринбургу. Але 7 лютого 2020 року виконавчий комітет Львівської міської ради не погодив передачу останків агента НКВС Миколи Кузнєцова його родичам у Росію.

Вулиця “Антикомунізм”: спільна боротьба євреїв та українців

У другій половині 1950-х років вихідці із Західної України Ярослав Стецько та Гавів Шибер активно сприяли утворенню світової антикомуністичної організації. Ярослав Стецько(президент Антибільшовицького Блоку Народів) очолював організаційний комітет Антикомуністичного континентального конгресу в Гватемалі, тоді як Гавів Шибер, вперше представляв ізраїльську антикомуністичну організацію – Антикомуністичний голос Єрусалиму – на такому заході.

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Шляхта обрає авантюризм

Не втручайся до чужих справ, але не дозволяй, щоб втручались у твої; Доброї ради слухай, але май власну думку. Не дозволяй собі зректися виконання задуманого ні через труднощі, ані через небезпеки. Не змушуй нікого визнавати свої погляди, як і не дозволяй, щоб до твоїх поглядів ставилися без належної поваги. Не хились як тростинка, а будь непорушним, як дуб; стократно краще бути зламаним та зігнутим, ніж гнутися щоразу в ту чи іншу сторону. Не будь зарозумілим щодо людей, нижчих станом за тебе, але й не колінкуй перед вищими. Не звертай уваги на людські вчинки, а за свої власні відповідай перед Богом та своїм сумлінням.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято