Спецпроект

Україна представила програму відзначення 80-річчя трагедії Бабиного Яру

Україна презентувала план заходів відзначення 80-річних роковин масових розстрілів у Бабиному Яру.

Про це повідомляє пресслужба Офісу президента.

 

"Історична справедливість та історична пам'ять, без яких не може розвиватися людство, для України дійсно є дуже важливими. Це є подією світового масштабу, щоб іще раз наголосити, що подібні трагедії не мають повторюватися. З іншого боку, це ще раз продемонструє, що Україна є країною толерантності, мирною країною", – заявив керівник ОПУ Андрій Єрмак.

Підготовку до проведення жалобних заходів покладено на Міністерство культури та інформаційної політики. Зокрема, 6 жовтня 2021 року на території Бабиного Яру відбудеться офіційна церемонія за участю світових лідерів, діячів єврейських організацій, які вижили під час Голокосту, та українців, котрі рятували євреїв від смерті під час нацистської окупації та отримали звання Праведників народів світу.

Разом з Меморіалом Голокосту в Бабиному Яру планується відкриття музейно-меморіального об'єкта "Курган", всередині якого буде розміщено велику 3D-модель Бабиного Яру з подіями 1941 року. Об'єкт "Курган" зводять німецьке архітектурне бюро SUB та український Центр просторових технологій.

Також заплановане відкриття меморіального об'єкта "Кришталева стіна плачу", авторкою якого є Марина Абрамович та прем'єра в Україні фільму Сергія Лозниці "Бабин Яр. Контекст". Усі ці проєкти реалізуються разом із Меморіалом Голокосту "Бабин Яр".

"Ми розповідаємо історію Бабиного Яру, створюючи музейний комплекс, що охоплює всю територію, де сталася одна з найбільших трагедій Голокосту. Це буде місце пам'яті, навчання й роздумів.

Ми створюємо його так, щоб кожен відвідувач міг пережити свою власну подорож, відчути зв'язок із втраченим минулим і навіть – з конкретним втраченим життям", – пояснив художній керівник Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Ілля Хржановський.


Нагадуємо, що на початку червня Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль надав доручення Фонду державного майна України віддати в оренду приватному російському проєкту будинок колишньої контори Лук'янівського єврейського кладовища, де мав бути створений державний музей про історію Бабиного Яру.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.