Спецпроект

Україна представила програму відзначення 80-річчя трагедії Бабиного Яру

Україна презентувала план заходів відзначення 80-річних роковин масових розстрілів у Бабиному Яру.

Про це повідомляє пресслужба Офісу президента.

 

"Історична справедливість та історична пам'ять, без яких не може розвиватися людство, для України дійсно є дуже важливими. Це є подією світового масштабу, щоб іще раз наголосити, що подібні трагедії не мають повторюватися. З іншого боку, це ще раз продемонструє, що Україна є країною толерантності, мирною країною", – заявив керівник ОПУ Андрій Єрмак.

Підготовку до проведення жалобних заходів покладено на Міністерство культури та інформаційної політики. Зокрема, 6 жовтня 2021 року на території Бабиного Яру відбудеться офіційна церемонія за участю світових лідерів, діячів єврейських організацій, які вижили під час Голокосту, та українців, котрі рятували євреїв від смерті під час нацистської окупації та отримали звання Праведників народів світу.

Разом з Меморіалом Голокосту в Бабиному Яру планується відкриття музейно-меморіального об'єкта "Курган", всередині якого буде розміщено велику 3D-модель Бабиного Яру з подіями 1941 року. Об'єкт "Курган" зводять німецьке архітектурне бюро SUB та український Центр просторових технологій.

Також заплановане відкриття меморіального об'єкта "Кришталева стіна плачу", авторкою якого є Марина Абрамович та прем'єра в Україні фільму Сергія Лозниці "Бабин Яр. Контекст". Усі ці проєкти реалізуються разом із Меморіалом Голокосту "Бабин Яр".

"Ми розповідаємо історію Бабиного Яру, створюючи музейний комплекс, що охоплює всю територію, де сталася одна з найбільших трагедій Голокосту. Це буде місце пам'яті, навчання й роздумів.

Ми створюємо його так, щоб кожен відвідувач міг пережити свою власну подорож, відчути зв'язок із втраченим минулим і навіть – з конкретним втраченим життям", – пояснив художній керівник Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Ілля Хржановський.


Нагадуємо, що на початку червня Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль надав доручення Фонду державного майна України віддати в оренду приватному російському проєкту будинок колишньої контори Лук'янівського єврейського кладовища, де мав бути створений державний музей про історію Бабиного Яру.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.