АНОНС: Виставка "Lend-lease – зброя перемоги. Що замовчувала радянська пропаганда"

До Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни, Український інститут національної памяті у партнерстві з громадськими організаціями "Корпус справедливості" та "Blue & Yellow" представить фотодокументальну виставку "Lend-lease – зброя перемоги. Що замовчувала радянська пропаганда", яка розповідає про роль та значення військової допомоги СРСР союзниками по Антигітлерівській коаліції.

Про це повідомляє УІНП.

 

Стенди виставки розповідають про ролі держав Антигітлерівської коаліції під час Другої світової війни, зокрема про масштаби і значення допомоги Союзників своєму радянському партнеру.

Автори підважують тезу радянської та сучасної російської пропаганди про те, що "ленд-ліз" не відіграв суттєвої ролі у перемозі Червоної Армії на Східному фронті Другої світової війни.

Також у виставці проведена аналогія зі сучасною допомогою західних партнерів нашої держави Збройним силам України у протистоянні російській агресії.


До презентації виставки запрошені:

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України

Антон Дробович, голова Української інституту національної пам`яті

Валентина Охлопкова, одна з співавторів виставки


Час: 22 червня, вівторок, о 14.00.


Місце:
Київ, Контрактова площа, сквер № 3, між виходом з метро на вулиці Спаській та пам'ятником Григорію Сковороді.


Відвідати відкриття можуть усі охочі. Але організатори звертають увагу на необхідність мати при собі засоби індивідуального захисту та дотримуватися соціальної дистанції.

Виставка "Lend-lease – зброя перемоги. Що замовчувала радянська пропаганда" триватиме до жовтня 2021 року.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.