Волинський держархів опубліковав ще 19 справ репресованих у 1944-1945 роках

В Державному архіві Волинської області оприлюднили ще 19 кримінальних справ на осіб засуджених позасудовими органами у 1944-1945 роках.

Про це повідомляє Суспільне.

 

Документи виклали у рубриці "Електронний архів" на офіційному сайті. Справи в цілому мають 1 362 аркуші.

Начальниця відділу архіву Любов Коць розповіла, що попередньо до цих документів був обмежений доступ.

"У 2015 році було ухвалено комплекс декомунізаційних законів, один із яких – "Закон про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Цей закон остаточно закріпив те, що документи визначених органів є абсолютно відкритими", – зазначила Любов Коць.

Усього волинські науковці вже опрацювали та оприлюднили 421 архівну кримінальну справу.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.