Помер гробар СРСР Бурбуліс

Наприкінці 1991-го, на початку 1992 року Бурбуліс був фактично другою особою в Росії

У неділю в Баку на 77 році життя помер єдиний в історії Державний секретар Росії Геннадій Бурбуліс.

Бурбуліс народився 4 серпня 1945 року у м.Пєрвоуральськ.

Працював слюсарем, служив у ракетних військах, закінчив філософський факультет Уральського університету. У 1973-1989 роках викладав філософію у свердловських вишах.

1989 року його обрали народним депутатом СРСР.

Піся виборів Єльцина Президентом РРФСР став Державним секретарем. 6 листопада 1991 Бурбуліс став першим віце-прем'єром, а уже 14 квітня пішов у відставку. Залишався "керівником групи радників" Єльцина.

У грудні 1991 року вигадав фразу "СРСР як суб'єкт міжнародного права й геополітична реальність припиняє своє існування".

Геннадій Бурбуліс двічі обирався до Держдуми, у 2001-2007 роках представляв у Раді Федерації Новгородську область. 

 

Теми

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.