Помер гробар СРСР Бурбуліс

Наприкінці 1991-го, на початку 1992 року Бурбуліс був фактично другою особою в Росії

У неділю в Баку на 77 році життя помер єдиний в історії Державний секретар Росії Геннадій Бурбуліс.

Бурбуліс народився 4 серпня 1945 року у м.Пєрвоуральськ.

Працював слюсарем, служив у ракетних військах, закінчив філософський факультет Уральського університету. У 1973-1989 роках викладав філософію у свердловських вишах.

1989 року його обрали народним депутатом СРСР.

Піся виборів Єльцина Президентом РРФСР став Державним секретарем. 6 листопада 1991 Бурбуліс став першим віце-прем'єром, а уже 14 квітня пішов у відставку. Залишався "керівником групи радників" Єльцина.

У грудні 1991 року вигадав фразу "СРСР як суб'єкт міжнародного права й геополітична реальність припиняє своє існування".

Геннадій Бурбуліс двічі обирався до Держдуми, у 2001-2007 роках представляв у Раді Федерації Новгородську область. 

 

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.