Письменник-шістдесятник Валерій Шевчук потребує фінансової допомоги

Український письменник-шістдесятник Валерій Шевчук потребує фінансової допомоги для лікування.

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомило видавництво "Кліо", пише "Читомо".

"Валерій Шевчук, видатний письменник, архівіст та дослідник давньої української літератури, потребує нашої з вами підтримки та допомоги. У зв'язку із загостренням діабетичної хвороби він протягом останнього місяця вже вдруге потрапив до лікарні на стаціонарне лікування", — написали у видавництві.

Як розповіла виконавча директорка українського ПЕН-клубу  Тетяна Терен, оскільки в будинку Валерія Шевчука зараз немає опалення, до весни письменник буде жити у пансіонаті для діячів культури. На ліки і проживання на найближчі місяці потрібно близько 100 тисяч гривень.

Фінансово допомогти письменику можна за реквізитами: 4119971011515469 (Шевчук Валерій Олександрович).

Валерій Шевчук – український письменник-шістдесятник, автор низки літературознавчих та публіцистичних праць. Він вважається одним із фундаторів Житомирської прозової школи. Є автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоукраїнської літератури.

Автор книжок "Дім на горі", "Двоє на березі", "Маленьке вечірнє інтермецо", "Барви осіннього саду", "Три листки за вікном" та багатьох інших.

 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.