АНОНС: Виставка "Сім облич Віктора Петрова"

11 жовтня у Національному музеї історії України (МІСТ) відкривається виставка "Сім облич Віктора Петрова" до 130-річчя вченого.

10 жовтня виповнюється 130 років від дня народження Віктора Платоновича Петрова (В. Домонтовича). Віктор Петров (псевдоніми – В. Домонтович, Віктор Бер, 1894–1969) – один з визначних українських прозаїків і вчених ХХ сторіччя. Його доля склалася вкрай непросто: археолог, етнограф, філософ і письменник, внаслідок певних обставин став радянським агентом і розвідником.

Метою виставки є знайомство українців з Віктором Петровим – його біографією, що радше нагадує гостросюжетний детектив, з умовами того часу, у який йому довелося жити, і найголовніше – із внеском, який діячеві вдалося зробити в розвиток української літератури й науки 20 століття.

На виставці можна буде побачити оригінальні фотографії, книги, часописи Віктора Петрова, предмети з археологічних розкопок, в яких він брав участь і ще не опубліковані документи, пов'язані з його розвідницькою діяльністю.

Кураторка виставки – завідувачка відділу новітньої історії України Альона Якубець.

Партнери проєкту: Науковий архів Інституту археології, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, Архів СБУ, Архів Служби зовнішньої розвідки України, Центральний державний архів громадських об'єднань та україніки.

Триватиме виставка до 11 квітня 2025 року.

 Адреса Національного музею історії України: вулиця Володимирська, 2.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.