АНОНС: Виставка "Сім облич Віктора Петрова"

11 жовтня у Національному музеї історії України (МІСТ) відкривається виставка "Сім облич Віктора Петрова" до 130-річчя вченого.

10 жовтня виповнюється 130 років від дня народження Віктора Платоновича Петрова (В. Домонтовича). Віктор Петров (псевдоніми – В. Домонтович, Віктор Бер, 1894–1969) – один з визначних українських прозаїків і вчених ХХ сторіччя. Його доля склалася вкрай непросто: археолог, етнограф, філософ і письменник, внаслідок певних обставин став радянським агентом і розвідником.

Метою виставки є знайомство українців з Віктором Петровим – його біографією, що радше нагадує гостросюжетний детектив, з умовами того часу, у який йому довелося жити, і найголовніше – із внеском, який діячеві вдалося зробити в розвиток української літератури й науки 20 століття.

На виставці можна буде побачити оригінальні фотографії, книги, часописи Віктора Петрова, предмети з археологічних розкопок, в яких він брав участь і ще не опубліковані документи, пов'язані з його розвідницькою діяльністю.

Кураторка виставки – завідувачка відділу новітньої історії України Альона Якубець.

Партнери проєкту: Науковий архів Інституту археології, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, Архів СБУ, Архів Служби зовнішньої розвідки України, Центральний державний архів громадських об'єднань та україніки.

Триватиме виставка до 11 квітня 2025 року.

 Адреса Національного музею історії України: вулиця Володимирська, 2.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.