У Києво-Печерській лаврі відкрили доступ до Ближніх печер

Ближні печери Києво-Печерської лаври стали доступними для паломників та туристів, які були закриті з 11 серпня 2023 року.

Про це повідомляє Мінкульт.

"Києво-Печерська Лавра — частина української державної традиції. Тут формувалася духовна, освітня й культурна основа нашої нації. Відкриття Ближніх печер — це продовження співпраці Міністерства культури України, Заповідника та Православної Церкви України. Ми відроджуємо маршрут у печерах так, як це було за часів Петра Могили та Івана Мазепи, повертаючи традицію українського паломництва", – зазначила міністерка культури Тетяна Бережна.

У Національний день молитви та четверті роковини повномасштабної війни в Хрестовоздвиженському храмі над Ближніми печерами відбулася Молитва за Україну під проводом митрополита Київського і всієї України Епіфанія.

"Відкриття для вірян Ближніх печер є не лише довгоочікуваною подією церковного життя, а й знаком незнищенності нашої віри. Лаврські печери, де спочивають мощі преподобних отців Києво-Печерських, — це особлива святиня нашої Церкви, її жива пам'ять і місце глибокої молитви. Для України преподобні отці є духовним скарбом і корінням, що живить вірних у час випробувань", — зазначив предстоятель ПЦУ.

Доступ до сакрального простору організовано з урахуванням вимог безпеки та збереження пам'ятки.

Нагадаємо, 1 січня 2023 року сплив термін дії договору від 17 червня 2016 року, укладеного між Національним заповідником Києво-Печерська лавра та Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою (Чоловічий монастир) Української православної церкви про надання Успенського собору та Трапезної церкви в почасове безоплатне користування УПЦ.

У березні 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" розірвав договір із УПЦ МП про безоплатне користування лаврою в Києві, тож ченці змушені були покинути монастир і всі будівлі. Але представники УПЦ МП відмовилися це робити. 29 березня до Господарського суду Києва надійшов позов від Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. У ньому вимагали визнати недійсною відмову від договору з УПЦ МП.

9 серпня 2023 року суд визнав законним розірвання договору між монастирем УПЦ (МП) і заповідником "Києво-Печерська лавра". 11 серпня 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" тимчасово припинив доступ на територію Нижньої лаври всіх відвідувачів.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.