У Києво-Печерській лаврі відкрили доступ до Ближніх печер

Ближні печери Києво-Печерської лаври стали доступними для паломників та туристів, які були закриті з 11 серпня 2023 року.

Про це повідомляє Мінкульт.

"Києво-Печерська Лавра — частина української державної традиції. Тут формувалася духовна, освітня й культурна основа нашої нації. Відкриття Ближніх печер — це продовження співпраці Міністерства культури України, Заповідника та Православної Церкви України. Ми відроджуємо маршрут у печерах так, як це було за часів Петра Могили та Івана Мазепи, повертаючи традицію українського паломництва", – зазначила міністерка культури Тетяна Бережна.

У Національний день молитви та четверті роковини повномасштабної війни в Хрестовоздвиженському храмі над Ближніми печерами відбулася Молитва за Україну під проводом митрополита Київського і всієї України Епіфанія.

"Відкриття для вірян Ближніх печер є не лише довгоочікуваною подією церковного життя, а й знаком незнищенності нашої віри. Лаврські печери, де спочивають мощі преподобних отців Києво-Печерських, — це особлива святиня нашої Церкви, її жива пам'ять і місце глибокої молитви. Для України преподобні отці є духовним скарбом і корінням, що живить вірних у час випробувань", — зазначив предстоятель ПЦУ.

Доступ до сакрального простору організовано з урахуванням вимог безпеки та збереження пам'ятки.

Нагадаємо, 1 січня 2023 року сплив термін дії договору від 17 червня 2016 року, укладеного між Національним заповідником Києво-Печерська лавра та Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою (Чоловічий монастир) Української православної церкви про надання Успенського собору та Трапезної церкви в почасове безоплатне користування УПЦ.

У березні 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" розірвав договір із УПЦ МП про безоплатне користування лаврою в Києві, тож ченці змушені були покинути монастир і всі будівлі. Але представники УПЦ МП відмовилися це робити. 29 березня до Господарського суду Києва надійшов позов від Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. У ньому вимагали визнати недійсною відмову від договору з УПЦ МП.

9 серпня 2023 року суд визнав законним розірвання договору між монастирем УПЦ (МП) і заповідником "Києво-Печерська лавра". 11 серпня 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" тимчасово припинив доступ на територію Нижньої лаври всіх відвідувачів.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.