У Москві вчинила самогубство правозахисниця та дисидентка Ніна Літвінова

У Москві 12 травня наклала на себе руки правозахисниця та дисидентка Ніна Літвінова.

Про це повідомляє Кримськотатарський ресурсний центр.

Літвінова була представницею дисидентського руху та внучкою радянського наркома Максима Літвінова. Про її смерть також повідомила журналістка Марія Слонім, яка проживає у Великій Британії та є двоюрідною сестрою правозахисниці.

У передсмертній записці Літвінова писала про свій стан емоційного виснаження та відчуття безсилля через війну Росії проти України, а також через переслідування та ув'язнення людей, які виступають проти війни. Вона згадувала, що намагалася допомагати політичним в'язням, але не змогла витримати психологічного тиску.

"Я всіх вас люблю і думаю про вас. Але я мушу піти, мені жити нестерпно. Відтоді як Путін напав на Україну і вбиває невинних людей, а у нас безкінечно саджає у тюрми тисячі людей, які страждають і гинуть там за те, що вони, як і я, проти війни та проти вбивств. Я нічим не можу їм допомогти. Женя Беркович, Світлана Петрійчук, Каріна Цуркан і тисячі інших за ґратами страждають і помирають. Я намагалася їм допомогти, але мої сили закінчилися, і я день і ніч мучаюся від безсилля. Мені соромно, але я здалася. Будь ласка, пробачте мене", — йдеться у передсмертній записці правозахисниці, яка була опублікована двоюрідною сестрою у Facebook.

Ніна Літвінова допомагала політичним в'язням з 1960-х років, зокрема своєму братові Павлу Літвінову, який брав участь у демонстрації проти вторгнення до Чехословаччини на Красній площі в серпні 1968 року. В останні роки Літвінова відвідувала гучні судові процеси у РФ, зокрема над істориком Юрієм Дмитрієвим і співзасновником "Меморіалу" Олегом Орловим. Вона також допомагала багатьом менш відомим політичним в'язням.

 
Ніна Літвінова

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.