Останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини перепоховали на території НВМК

На Національному військовому меморіальному кладовищі відбулася церемонія перепоховання провідника Організації українських націоналістів, полковника Армії УНР Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник.

Про це повідомляє Суспільне.

У церемонії перепоховання взяли участь президент України Володимир Зеленський, третій президент України (2004-2010) Віктор Ющенко, прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, керівник Офісу президента Кирило Буданов, голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров, голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник, ексголова УІНП, депутат Верховної Ради Володимир В'ятрович, голова Організації українських націоналістів Богдан Червак, заступники міністрів, військові, представники громадськості, духовенства та української історичної спільноти.

"Полковник Андрій Мельник повернувся в іншу Україну — не ту, яку змушений був залишити, та ту, про яку мріяв. […] Він повернувся в Україну сильну, вільну, горду, Україну, яка знає, чого хоче, Україну, яка тримається разом без внутрішнього розбрату, і саме тому завдяки своїй єдності тримає свої сильні позиції. Він повернувся в Україну, яка не схибить, Україну лідерську, яка стала далекобійною, стала далекоглядною, яка обов'язково буде жити в мирі", – заявив під час перепоховання Володимир Зеленський.

Церемонія відбулася відповідно до військового поховального ритуалу із відданням усіх належних військових почестей. Особливим символічним елементом церемонії було внесення до місця поховання землі, привезеної з могили Мельника у Люксембурзі.

"Повернення додому полковника українського війська, провідника ОУН Андрія Мельника відбулося. Дякую всім причетним з влади та громадського сектору, хто зробив це. Поки місце спочинку на Національному військовому меморіальному кладовищі, а згодом у Національному Пантеоні", - написав на своїй сторінці у Фейсбук історик Вахтанг Кіпіані. 

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.