Спецпроект

Прощавайте, пане Левку...

1 листопада пішов із життя великий подвижник національного духу, політв'язень, народний депутат І і ІІ скликань Левко Горохівський.

У підлітковому віці на Левка дуже вплинули розповіді батьків про національно-визвольну боротьбу, про злочини більшовиків у Західній Україні - зокрема, як діставали з річки Золота Липа тіла українців, закатованих у Бережанській тюрмі перед приходом німців у 1941 р.

У 17 років вирішив, що на території України буде розмовляти виключно українською мовою. Писав вірші, зокрема, на соціально-політичні теми, які пізніше були визнані КГБ антирадянськими.

Розповсюджував працю Івана Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?" та іншу літературу самвидаву, вів розмови про антиукраїнську політику окупаційної влади. 1969 р. був засуджений до 4 років позбавлення волі, які відбув у мордовських таборах.

У липні 1988 р. - ініціатор створення Української Гельсінської Спілки на Тернопіллі. Організатор перших мітингів, співзасновник Народного Руху України, "Меморіалу", Товариства української мови.

Левко Горохівський, 2008 рік

У 1988-89 організовував поїздки греко-католиків на голодування в Москву з вимогою леґалізації УГКЦ.  

У травні 1989 виготовив національні прапори - саме вони вперше з'явилися на вулицях Тернополя.

1990-го та 1994 рр. обирався народним депутатом України. Член опозиційної Народної Ради. В жовтні 90-го підтримав тижневим голодуванням студентську "революцію на граніті"

Голова Тернопільського земляцтва в Києві.

Був чуйним батьком і справжнім товаришем, небагатослівним, але дієвим патріотом.

Про час і місце відспівування та похорону повідомимо додатково.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.