Спецпроект

У Дніпропетровську працює виставка про репресованих православних священників

З 15 500 засуджених жителів Дніпропетровської області в архіві виявлено 133 імені священнослужителів, які були репресовані у період з 1927 по 1952 рр, повідомляє УПЦ-МП.

У Дніпропетровському центрі православної культури "Ліствиця" відкрилася виставка "Любов більше життя", присвячена пам'яті репресованих священнослужителів Дніпропетровщини (1920-1950-ті роки ХХ ст.).

Захід було організовано в ході підготовки до святкування 1025-річчя Хрещення Русі з благословення Митрополита Дніпропетровського та Павлоградський Іринея, повідомляє прес-служба Дніпропетровської єпархії УПЦ Московського патріархату.

Мета виставки - відновити історичну справедливість і привернути увагу громадськості до мученицького і сповідницького подвигу священнослужителів, які постраждали в атеїстичні роки ХХ століття.

Проект підготовлений державним архівом Дніпропетровської області спільно з центром православної культури "Ліствиця".

На виставці представлені документи архівно-слідчих справ стосовно 11 священиків: протоколи допитів, справи реабілітованих священиків і мирян, фотоматеріали з архіву СБУ.

З 15 500 засуджених жителів Дніпропетровської області в архіві виявлено 133 імені священнослужителів, які були репресовані у період з 1927 по 1952 рр.

Виставка триватиме до 10 грудня 2010 року.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.