Спецпроект

У нас немає "політики історичної пам'яті" - науковець

Ліквідація Інституту національної пам'яті не стане поштовхом до створення нової ефективної структури при уряді.

Таку думку у розмові з Deutsche Welle висловив відомий український історик Юрій Шаповал.

Навіть в разі створення нової структури при уряді, як це передбачено указом президента, Інститут національної пам'яті, на думку доктора історичних наук, професора Юрія Шаповала, буде лише "бюрократичною кишеньковою структурою при Кабінеті Міністрів, яка буде виконувати замовлення".

Ліквідацію теперішнього Українського інституту національної пам'яті Шаповал вважає прикрим, але "закономірним наслідком того що ще під час свого створення цей Інститут не мав чітко окресленого предмету занять": "Україна є країною, в якій немає Інституту національної пам'яті і того, що називають "політикою пам'яті".

На думку Юрія Шаповала, в українському суспільстві є достатньо фахових дослідників та інтелектуалів, які б могли розробити єдину версію історії України, здатну об'єднати цілу націю. Але "в цей процес повсякчас втручається політика, яка не дає інтегрувати різні думки, не дає їх об'єднати".

З іншого боку, історик зазначив, що і досі в українській державі немає єдиного центру вироблення гуманітарної політики і з різних владних установ часто лунають протилежні оцінки тих чи інших історичних фактів.

Шаповал впевнений, що згодом Інститут історичної пам'яті таки постане в Україні. Але застеріг від перетворення його на інструмент люстрації, як це стало в Німеччині та в Польщі.

За словами професора Шаповала, український інститут повинен мати незалежний статус, власний архів і видавничу базу, а також регулярно провадити публічні презентації своєї діяльності.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.